Працюю переважно в техніці олійного живопису, також графіки (кольорові олівці). Техніку, в якій я працюю можна віднести до імпресіонізму й експресіонізму. Мені цікаві теми міста, села, а також захоплюють фігуративні композиції з етнічними мотивами.

У Малиха є хата в Карпатах. Колись зустрічали там Новий рік. Навкруги вили вовки, снігу намело по пояс. Було відчуття, що ти на машині часу перенісся у прадавні часи, і навколо вештаються «тіні забутих предків». Напевне, саме там він сформувався як художник. Виріс у Києві, вчився у Москві, а як поглянеш, що робить – мольфар! Збирає якісь дощечки, гілочки, розписує таємними знаками – мольфар. Навіть коли це пристойні полотно/олія, все одно – магія!

Мистецтво колись народилося як магія. Малих продовжує традицію, покриває полотно таємними, одному йому відомими знаками. А оскільки він «уродзоний» колорист та має тваринне відчуття кольору - виходить дуже красиво. Бачив його роботи у сучасних котеджах над камінами – котеджи відразу перетворювалися на казкові замки.

Має 18 нагород та відзнак на міжнародних виставках: 5 призів з медалями, 2 спеціальних призи та 11 почесних відзнак.
Учасник міжнародних конгресів FISAE: 2000 р. Кеймбрідж, Массачусетс, США (почесна нагорода); 2002 р. Fredericshavn, Данія; 2008 р. Пекін, Китай.
У 2012 році гравюри виставлялися у Washington Printmaking Art Museum.
В 70-80 рр. виконав ряд творів в синтезі з архітектурою: Калінінград (Königsberg), Київ, Тростянець, Біла Церква, Бровари та ін.
В 80-х роках був членом творчого об’єднання «Погляд». В 90-х належав до товариства ім. Аліпія.
Художні твори митця мають в своїх збірках музеї в Україні та за кордоном, а також приватні колекції.
Відноситься до митців, що свою творчість ґрунтують на досягненнях світового мистецтва, а також на традиціях тисячолітньої історії української національної культури.

Я став на творчу стезю, бо відчував потребу фантазувати і мислити, содіяти щось дуже своє. У мені таїлося безмежжя творчої "вибухівки". Я вже не хотів робити так, як навчали в академічних аудиторіях, я не хотів бути нормальним - тобто не хотів бути таким, як усі. Нутрувала думка: відшукати свій шлях у мистецтві, створити нове і неповторне

Працюю з графічними техніками, які допомагають показати ритмічність і повторюваність сучасної архітектури. В офорті також розкривається тема ботаніки, циклічності світу. Я перетворюю речі на нові коди чи символи, які стають новим сучасним алфавітом. Я також експериментую з технікою друку та безвідходним мистецтвом.
Життя під час війни
24 лютого я вирішила залишитися в Києві, вдома, допомогати рідним і сусідам. Лише приблизно через два тижні після початку війни я змогла думати про мистецтво та роботу. 
За цей час мої родичі з Києва виїхали за кордон, а моя племінниця з другом благополучно евакуювалися з Бучі через Ірпінський міст. 
Я вирішила продати свої роботи і 70% відправити волонтерам і офіційним фондам. Дякую всім, хто допомагає!

Картини художника Ігора Мельника є зразком постійного творчого пошуку й розкриття потенціалу різноманітних технік. Створені митцем образи, поєднують експресивну форму та сильні, інколи контрастні колористичні образи. Власне, завдяки цьому у живописних творах домінує відображення багатства образотворчої мови де присутні мелодійні інтонації та складна візуальна поліфонія.

Більшість робіт художника Віктора Микитенка виконані аквареллю на папері. Спектр тем, до яких звертається автор, досить широкий. Це міські пейзажі, різноманітні сюжети з яхтами, середземноморські мотиви, анімалістичні сюжети і квіти. Дуже велику увагу художник приділяє зображенню Києва і вулиць європейських міст.

Віктору Микитенку здається, що він писав картини, завжди.

Любов Мірошниченко працює галеристом і паралельно займається творчістю. Кілька років художниця працює в стилі колажу.

Художник Віталій Мовчан вважає, що сила мистецтва криється в духовній спрямованості митця. Саме нею він здійснює своє призначення, своє духовне покликання в цьому світі, втім як і кожна справжня людина.

Творчий принцип митця в тому, що суть національного він вбачає не в зовнішній атрибутиці, а у внутрішньому відчутті душі народу. У своїй творчості Віталій Мовчан звертається і до авангардного мистецтва, і до народного, і до класики.

Мене захопив світ української ікони ще під час навчання в ЛКДУМ ім. І. Труша, там ознайомився з давньою технікою жовткової темпери. Натхнення шукаю в давньому сакральному мистецтві. Його складний та впорядкований семіотичний світ породжує нові образи і форми. У своїх творчих композиціях використовую новаторські елементи, як в царині форми так і змісту, та по-новому трактую автентичні техніки. Маєстатичні фігури на моїх творах відображають, швидше, внутрішню утробу, преображене буття. Нерухомі образи висловлюють Божий спокій і понадреальне життя. Гадаю, що процес створення образу – це своєрідна молитва