Національна спілка художників України

Роман Агасян – справжній реформатор натюрмортного жанру, він докорінно змінив його статус у жанровій палітрі сучасного живопису і поновив місце аналітичного підходу фігуративної композиції у складі сучасної образотворчості. Його натюрморти міцні, затверджені на цілісній міметичній концепції живопису, будуються на виваженій і проекційно-обґрунтованій композиційній системі, соковиті за колоритом і стилістично пізнавані. Предмет у площині полотна набуває не лише свого відтворницького характеру, а стає показовим елементом мови самого живопису. Уважне ставлення художника до фактури, матеріалу, внутрішньої логіки будови композиції живопису надає роботам завершеності, цілості, символічного звучання. Гра внутрішньою геометрикою полотна, нюансованість кольорових сполук, вдале співставлення площин і об’ємів складають примхливу мозаїку жанру, виводячи композицію у сфери полісемантичного тлумачення предметного світу, надаючи фігуративній композиції тієї ваги, якої вона не отримує лише у відтворницькій манері.

Я живу в Києві.
За професією - художник.
Член Національної спілки художників України.
Спеціалізація матеріалу: акриловий живопис.
Репертуар: об’єкти, люди, гіперреалізм, фотореалізм, реалізм, напівабстракція. Історичні техніки олійного живопису, втілені акрилом.
Сюжети: натюрморт, природа, навколишнє середовище, люди.
Ще трохи про мене.
Я проводжу за мольбертом понад 11 годин на день.
Я з першого погляду бачу, наскільки досконало виглядатиме сюжет чи композиція на полотні.
Я знаю, які глобальні тенденції пропонують престижні галереї, наприклад,  на Art Basel, і що в тренді для сучасних інтер’єрів.
І це не ворожіння. Це знання і досвід!
Одного разу я зрозуміла, що заробляти на «Популярній тематиці» це, безумовно, добре, але мені набагато приємніше дарувати людям не просто красу, а й оригінальність, зміст, стиль, захоплення!
Я використовую зфотографовані сюжети. Щоб відібрати одне найкраще фото для роботи, я іноді роблю більше сотні знімків.
Але ці зусилля більш ніж виправдані ефектом «Вау» від споглядання картини.
Моя перша освіта та тривала практика - модельєр.
Мода і стиль - вбудована програма. У цьому випадку колишніх не буває!
Я сама заробляю і ціную гроші! І не тільки свої, а й колекціонерів. Тому мої роботи мають не тільки привабливий вигляд, але й високу якість. Я впевнено називаю себе професіоналом у живописі, постійно підтримую свої знання в тонусі і розвиваюся, розвиваюся, розвиваюся.

Я ділюся своїм здивуванням щодо природи в живописі, багато в чому на основі досвіду з моди та дизайну. У кожній роботі я намагаюся осягнути світ, зобразити предмет реалістичніше, ніж він є насправді. Натхнений поп-культурою, політикою та сучасними тенденціями, ідея моєї роботи залишається незмінною – створювати прості й зрозумілі месседжі, які передаються у чистому й візуально приємному вигляді. У своїх картинах я змагаюся з камерою, намагаючись довести собі, що люди можуть конкурувати з технікою. Я люблю гіперреалізм, тому що це дуже складний стиль, і людям він подобається.
Я малюю гіперреалізм акрилом, тому що ним це робити навіть важче, ніж олією. Кожен раз, коли я починаю нову роботу, я думаю, що зробити це неможливо. І щоразу в кінці роботи отримую задоволення - ВАУ я це зробила!..

Людина-оркестр. Архітектор за освітою, писав сценарії для кіно, редагував перші українські журнали з сучасного мистецтва, проводив «Україно-французькі зустрічі», будував перші в Україні арт-об’єкти/інсталяції.

Та живопис, живопис, живопис – його пристрасть, жага, манія. Має безліч міжнародних нагород та призів. Один із провідних українських живописців. Шукає суто український вимір у просторі сучасного мистецтва.

Петро Бевза: «Наше завдання – знайти власне український сектор образів універсальних цінностей, сказаних мовою сучасного мистецтва».

Українська скульптор Людмила Бетліємська працює в галузі станкової скульптури.

Невеликі за розміром жанрові, анімалістичні композиції, портрети, втілені в бронзі та дереві, вирізняються камерним звучанням.

Творчі задуми втілюю в живописі та кераміці. Працюю в різних малярських техніках. Роботи характерні лаконічністю композиції, прагненням до чистоти кольору, локальними площинами. Вільне використання елементів різних стилів, притаманне як модернізму, так і авангардизму, дає можливість створення нових образів, де відбір живописних прийомів  підпорядковується загальному настрою полотна. Реалістичним роботам властива певна абстрагованість від деталей.. Мені цікаво простежувати перехід від реальності до абстракції, різні градації цих понять. акцентування уваги на основному звучанні картини. Використання фактур дає можливість посилити відчуття простору, створити особливе мерехтіння, що змінюється при різному освітленні. Послідовне нанесення фарби  шарами посилює звучання кольору, створює ефект глибини

Український художник Микола Болюх має помітний індивідуальний стиль.

Твори відображають багатовимірні сюжети, в яких реальні події переплітаються з іншими, паралельними реаліями. У картинах художника, як у калейдоскопі, заподіяні персонажі різних епох, але за тим контрастом часто ми вбачаємо незмінність людської природи. Світ його картин асоціативний і метафізичний.

Напрямок творчості Миколи Болюха, її концепція - це романтична філософія.

Мистецтво Ван-Гога, Моне, Боннара, Машкова і Коровіна, Шишка та Глущенка завжди викликало у Олени Бражник захоплення. Ця традиція стала тією основою, якій художниця не змінює протягом тривалого часу і яка відчувається в її роботах. Можна сказати, що художниця дуже рано і надовго знайшла свій стиль, своє коло мотивів та мальовничих пристрастей.

У кожного предмета є душа, кожна квітка - всесвіт, який щось нам зображує. І ми зобов'язані відчути і осмислити його. Це і є наше призначення, це і є життя, це і є живопис. А ще живопис - в недомовленості.

Український художник пропонує глядачеві співучасть - додумати, довідчути, додивитися, залучаючи в творчий процес, стати повноправним співтворцем. Художник не доводить твір до фотографізму - необхідно лише натякнути і зуміти вчасно зупинитися.

Саме в цьому пошук живопису - адже фотографія - документальна фіксація, живопис - оптична ілюзія, парадокс ближнього і далекого бачення, чудо перетворення кольору в сенс. Живопис - со-вість, яку несе художник глядачеві, а глядач - художнику. Звістка вимагає свого співавтора-адресата.

Анатолій Варваров об'єднав в собі емоційність, чітку зосередженість і філософський характер мандрівника. Насиченість колірної палітри, легкість ніжних і пастельних кольорів і контрастне поєднання фарб створюють гармонійну картину, цікаву для кожного глядача