Графіка

 Марина Добровольська, художник-графік. Написати картину, це як зробити фотографію на плівку душі, тримаючи в руках пензлик чи олівець замість фотокамери. Особливість художниці в її індивідуальній манері виконання: автор працює в змішаній техніці акварелі і пастелі, що надає роботам відчуття гіперреалізму. Окреме місце у творчості Марини Добровольської займають портрети, в яких велика увага приділяється деталізації для передачі характеру людини.Член Харківської Організації Національної спілки художників України(секція графіки)з 2018 р. Учасниця всеукраїнських виставок та міжнародних пленерів.

На данний момент займається приватними замовленнями та педагогічною діяльністю, працює в техніці графіки, в жанрі портрет, пейзаж, натюрморт та  анімалістика.

Марія Дроздова працює в таких техніках як живопис, графіка, колаж (аналоговий, цифровий), фотографія, перформанс, комп'ютерна графіка, іконопис,інсталяція. Художниця малює все своє життя (скільки себе пам'ятає).

Отримавши академічну освіту, Марія працює як в класичних напрямах мистецтва, так і створює проекти у сфері сучасного мистецтва, і вважає, що для художника важлива різнобічність, творчий експеримент і любов до своєї творчості.

Художниця намагається не обмежувати творчість якимись певними техніками або напрямками, по можливості намагається щось нове, але при цьому тяжіє до символізму та знаковості в мистецтві. У творчості Марія Дроздова об'єднує емоційність і аналітичний підхід.

Єгіазарян – український Матісс. Вірменський Матісс? Художник щастя. Проводить одну лінію – і вона співає! Кладе колір – і він виблискує як дорогоцінне каміння.

Вчився у славетній пітерській Мухінці – збіг до сонячного Києва, в сірому Пітері йому було тоскно. Вже років тридцять живе у нас, одружився, виставляється у найкращих галереях, від Києва до Швейцарії. Періодично, правда, збігає на війну – воював ще у першому Карабасі, пройшов у нас два Майдани – Матісс за правду!

В Києві Бориса дуже люблять, на відкриттях його виставок яблуку немає де впасти. Як не любити? Якщо маєш вдома хоч «маленького Єгіазаряна» - маєш трошки справжнього вірменського тепла. Борис – ще й віруюча людина, роботи його світяться «нетварним» світлом - як стародавні ікони та мозаїки.

Працюю в жанрі абстрактного пейзажу. Володію різними графічними та живописними техніками

Володимир Іванов позиціонує себе як художник гіперреаліст і експериментатор в такій таємничій, незвіданій області, як сюрреалізм.

Художній псевдонім Shkeryk (Шкерик/ Шкэрык).

Займаюся малюванням з дитинства, але більш-менш серйозно з кінця 2017 року.

Починав своє мистецтво з простих робіт лініями, але поступово ліній ставало більше, вони з'єднувалися, між ними з'являлася заливка і так далі…

Але в кінці грудня 2017 я зробив одну цікаву роботу, яку назвав "Початок", з того моменту я почав свою творчу діяльність.

А так я все життя щось малював, це переважно те, чим цікавився в ті періоди життя.

В основному я створюю щось геометричне, але зараз всі роботи переповнені кругами.

Жанри мистецтва, які подобаються: абстракціонізм, кубізм, стімпанк, кіберпанк, модерн, футуризм і сюрреалізм.

Надихаюся в основному, природою, електронною музикою і своїми старими роботами.

Чому став художником? Сам не знаю, так вийшло.
 

Зазвичай я працюю на пленері, щоб безпосередньо ухопити враження, пізніше закінчуючи роботи в студії. Це, можливо, є причиною вибору пастелі як матеріалу, який дозволяє швидко працювати з кольором. Я використовую лише кольоровий папір, щоб отримати загальний тон та атмосферу. Також я працюю темперою, мені подобається дещо декоративна, але все ж складна поверхня зображення, яку вона утворює.

Юлія Личагіна домоглася справжнього успіху в жанрі анімалізму яке доступне тільки по справжньому талановитому майстру живопису.

Художниця працює з 2013 року, в основному, пише картини із зображенням коней, багато часу витрачає на вивчення анатомії і матеріалу яким пише.