Картинна галерея – найвпливовіший гравець на арт-ринку. Саме тут шанувальники прекрасного мають можливість зустріти роботи сучасних майстрів до того, як вони набудуть популярності та стануть експонатами музеїв. Мережа картинних галерей об'єднує міста та країни в єдиний арт-простір, у якому відбувається діалог епох та культур. Тут у буквальному значенні слова твориться історія мистецтва. Але деяким із них вдається набути особливого статусу та стати локомотивами арт-індустрії. Це великі заклади, історія яких не менш цікава, ніж провенанс представлених у них картин. Масштаби діяльності дають можливість великим арт-галереям, крім звичайних відділів, містити дослідницькі та видавничі підрозділи для проведення системної роботи на арт-ринку. Найбільшим та найцікавішим картинним галереям присвячена наша стаття.
Victoria Miro
Картинна галерея Вікторії Міро відчинила свої двері для відвідувачів у 1985 році. Незважаючи на відносно молодий вік, їй вдалося швидко зайняти міцні позиції на арт-ринку. У 2013 році Вікторія Міро відкрила друге відділення у Лондоні, а незабаром після цього ще одне у Венеції. У наступні роки загальна площа всіх приміщень досягла 2000 кв. Роботи чотирьох десятків майстрів, які співпрацюють із Вікторією Міро, представлені на щорічних ярмарках у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Базелі, Гонконгу, Майямі та Парижі. Серед них можна згадати: Річарда Прінса, Вольфганга Тільманса, Ріркріта Тірування та Кару Вокер. У Вікторії Миро регулярно проводять виставки своїх робіт зірки сучасного мистецтва. У 2016 році в лондонському залі пройшла групова виставка "Протест", присвячена соціально-політичним проблемам сучасності. Найстарішою роботою на ній стала картина Аліси Ніл 1936 року «Нацисти вбивають євреїв». У 2018 році свої твори для виставки надала японська художниця Яйо Кусама. Тоді захід залучив понад 92 тис. відвідувачів.
Lehman Maupin
Галерея сучасного мистецтва Леманн Мопен відкрилася в Манхеттені 1996 року. Її назва походить від прізвищ засновників – Девіда Мопіна та Рейчел Леманн. Галерея активно співпрацює з такими відомими художниками, як Кутлуг Отаман, Трейсі Емін, Аня Галлаччо та Ширазех Хушіарі. Завдяки співпраці з Леман Мопен зуміли побудувати свою кар'єру в арт-індустрії Suling Wang, Teresita Fern&ndez та Mr. На момент відкриття заклад мав у своєму розпорядженні кілька приміщень загальною площею 330 кв. м. Пізніше розпочали роботу ще 2 відділення у Лондоні та Сеулі. У 2013 році Леманн Мопен відкрила філію площею 105 кв. м в історичній комерційній будівлі Pedder Building, Гонконг. Вона бере активну участь у житті арт-індустрії: на різноманітних заходах, арт-ярмарках та музейних виставках присутні її стенди.
Perrotin
Галерею Перротан заснував 21-річний арт-дилер Еммануель Перротан у 1990 році. Перше відділення розпочало свою роботу в паризькому кварталі Марі. Пізніше з'явилися філії у Гонконгу, Нью-Йорку, Сеулі, Токіо, Шанхаї та Дубаї. За загальним оцінкам сумарно у розпорядженні Перротан знаходиться близько 7,8 тис. кв. м. З нею співпрацює понад 50 відомих майстрів: деяким із них це навіть принесло всесвітню популярність. Наприклад, ще в 90-х у Перротан виставляли свої роботи маловідомі на той час Мауріціо Каттелана та Такаші Муракамі.
Thaddaeus Ropac
Thaddaeus Ropac заснована 1983 року австрійським галеристом Тадеушем Ропаком. Галерея швидко почала набирати популярності і згодом її головне відділення в Парижі зайняло всю площу триповерхової будівлі на вулиці Debelleyme. Завдяки співпраці з Thaddaeus Ropac набули популярності на арт-ринку такі австрійські художники, як Гілберт та Джордж, Ервін Вурм, Алекс Кац та Анзельм Кіфер. Крім того, її засновник одним з перших звернув увагу на роботи Жана-Мішеля Баскія. Сьогодні Thaddaeus Ropac має відділення у Лондоні, Парижі, Зальцбурзі та Сеулі. Площа всіх приміщень налічує близько 12 тис. кв. м.
Lisson Gallery
Lisson Gallery – одна із найстаріших галерей сучасного мистецтва у світі. Її двері відчинилися для відвідувачів у 1967 році. Тут розпочинали свою творчу кар'єру такі відомі представники мінімалізму та концептуалізму, як Карл Андре, Деніел Бюрен , Дональд Джадд, Джон Летем та ін. Lisson Gallery активно бере участь у професійному становленні та розвитку таланту майстрів. Це опосередковано підтверджують успіхи художників, які співпрацюють із закладом. Наприклад, тільки на премію Тернера майстри Lisson Gallery були номіновані цілих 14 разів (Річард Дікон, Аніш Капур, Дуглас Гордон та ін.). Сьогодні галерея має зали у Лондоні, Нью-Йорку, Шанхаї, Пекіні та Лос-Анджелесі.
White Cube
Галерея сучасного мистецтва White Cube була заснована Джеєм Джоплінгом у 1993 році. Перший зал було відкрито у маленькому квадратному приміщенні у травні 1993 року на Дьюк-стріт. Ця вулиця має репутацію традиційного місця для торгівлі витворами мистецтва у лондонському Вест-Енді. Там діяло негласне правило, згідно з яким майстри могли представляти свої роботи лише раз. White Cube відмовилася від цієї традиції і стала першою галереєю, яка провела персональні виставки для художників, які подають надії. Серед них пізніше найбільшої популярності зуміли досягти Трейсі Емін і Гевіна Терка.
Орієнтація White Cube на сучасне мистецтво часто викликала критику у творчому середовищі Лондона. Нерідко це неприйняття спонукало окремих майстрів до акціонізму. Наприклад, у 1999 році арт-група Stuckists заявила про свій протест проти галереї з білими стінами. та відкрила власний заклад із кольоровим фасадом неподалік White Cube. А в 2002 році одягнені в костюми клоунів активісти поставили перед дверима головного відділення труну з написом: «Смерть концептуального мистецтва». Сьогодні заклад успішно продовжує працювати на міжнародному арт-ринку. White Cube має відділення у Лондоні, Парижі, Гонконгу, Нью-Йорку та Уест-Палм-Біч, штат Флорида.
David Zwirner
Галерея David Zwirne відкрилася 1993 року на Грін-стріт, Нью-Йорк. Завдяки особистим зв'язкам її засновника вона швидко набула серйозного впливу на ринку сучасного мистецтва. Про це побічно свідчить випадок, який стався у 2010 році. Тоді найвпливовіший і найбагатший колекціонер Крейг Робінс подав позов на David Zwirne. Предметом судових розглядів стали картини Марлен Дюма, які були зарезервовані для Робінс, але пізніше були продані іншому покупцю. Незважаючи на це, незабаром ділові відносини між колекціонером та закладом налагодилися. З 2013 року David Zwirne має свій стенд на ярмарку Art Basel. У штаті працює 150 співробітників у відділеннях Нью-Йорка, Лондона, Парижа та Гонконгу.
Pace Gallery
Pace Gallery – американська галерея сучасного мистецтва, започаткована Арне Глімчером. Її перше відділення у Бостоні відчинило свої двері для відвідувачів у 1960 році. Наразі Pace Gallery керує син засновника Марк Глімчер. З перших днів свого існування вона почала брати активну участь у формуванні ринку сучасного мистецтва. У залах Pace Gallery були представлені роботи пізнього Марка Ротко та фотопейзажі Сугімото. Пул майстрів, які співпрацюють із галереєю, налічує понад 80 імен. Pace Gallery входить до списку арт-місць Лондона, які рекомендуються для відвідування всім шанувальникам сучасного мистецтва. Сьогодні заклад має 10 відділень у США, Китаї, Англії, Швейцарії та Франції.
Hauser & Wirth
Міжнародна галерея сучасного мистецтва Hauser & Wirth була заснована в Цюріху в 1992 Іваном Віртом і Мануелою Хаузер. У 2019 році увійшла до ТОП 4 картинних галерей за площею відділень та торговим оборотом. Hauser & Wirth активно співпрацювала з такими відомими видавництвами, як Hatje Cantz, JRP Ringier, Snoeck, Steidl та ін. Пізніше вона відкрила власне видавництво Hauser & Wirth Publishers для презентації на арт-ринку творчості своїх майстрів. Виставкові зали Hauser & Wirth працюють у США, Англії та Швейцарії.
Gagosian
Картинна галерея Gagosian є найбільшою у світі. Вона була заснована Ларрі Гагосяном у середині 1970-х років у Нью-Йорку. Її відділення можна знайти у США, Англії, Франції, Швейцарії, Італії, Греції та Гонконгу. Площа приміщень кожної філії налічує тисячі квадратних метрів. У Gagosian регулярно відбуваються виставки таких відомих діячів поп-арту, як Ед Рушій, Джефф Кунс і Рой Ліхтенштейн. Вона також відома експозиціями з гравюрами та картинами Пабло Пікассо. У списку майстрів, роботи яких виставлялися в Gagosian залах, присутні також Демієн Херст і Віллем де Кунінг.
Мистецтвознавець KyivGallery