Професія арт-куратора з'явилася порівняно недавно. У 1969 році мистецтвознавець Харальд Зееман заснував в Берні «Агентство для інтелектуальної роботи за наймом», яке займалося організацією художніх виставок. Швейцарець разом зі своєю творчою групою успішно провів близько 200 виставкових заходів. Агентство надавало послуги з розробки ідей експозицій, займалося оформленням галерей і вирішенням усіх організаційних питань.
Таким чином, Харальд Зееман став першим незалежним арт-куратором. Він не був прив'язаний до якогось конкретного майданчику і організовував масштабні заходи в будь-яких придатних для цього місцях. Швейцарець продавав виставки музеям і іншим інституціям, вів переговори з адміністраціями міст і успішно отримував прибуток з такої діяльності.
У 70-х роках минулого століття початок бурхливо розвиватися концептуальне мистецтво, де в якості об'єктів для передачі ідей художника стали виступати не традиційні живопис і скульптура, а всілякі предмети. Організаторам таких виставок потрібно було вдало поєднувати іноді різножанрові експонати, тому потреба в послугах арт-кураторів різко зросла.
Професія затребувана і до цього дня. Жодний серйозний захід у сфері мистецтва, будь то фестиваль, виставка або бієнале, не обходиться без участі арт-менеджерів і кураторів. В Україні також є авторитетні мистецтвознавці та куратори, які керують галереями або реалізують власні мистецькі проекти. Розглянемо більш докладно, чим займаються такі фахівці, а також з'ясуємо, якими особистісними і професійними якостями вони повинні володіти.
Специфіка роботи арт-кураторів
На відміну від арт-менеджера, сучасний куратор більшою мірою займається творчими проблемами, а не вирішенням комерційних питань. В його основні завдання входить створення виставки з єдиним художньо-смисловим стрижнем. Куратори підбирають експонати, відповідно до своїми задумами і прагнуть розкрити тему експозиції під новим кутом зору. Для організатора успішно проведена виставка - це кінцевий продукт його творчої діяльності.
Арт-куратор веде переговори з художниками, узгоджує місце експозиції, займається оформленням і аранжуванням галереї, контролює монтажні та демонтажні роботи, а також бере участь в складанні каталогів. Досвідчений організатор-мистецтвознавець здатний вдало поєднувати предмети мистецтва різних стилів епох, жанрів. Саме тому такі фахівці з ім'ям і репутацією дуже затребувані. Професійний куратор:
- створює чітку художню ідею, яку прагне донести до відвідувачів виставки;
- розширює межі жанру, відображає всю його глибину;
- по-новому відкриває для глядачів роботи відомих майстрів, показує твори з найбільш яскравого боку;
- вдало, в формі творчого діалогу, поєднує експонати різних художників.
Кураторство буває інституційне і незалежне. У першому випадку проведенням заходів займається співробітник музею або арт-центру. Незалежний фахівець не прив'язаний до якоїсь конкретної майданчику і переміщається по світові, беручи участь в організації виставок, фестивалів. Наприклад, відомий художній критик Оквуі Енвезор (1963 – 2019) проводив бієнале у Венеції, Йоганнесбурзі, Севільї, Парижі і це лише невелика частина заходів, в яких брав участь іменитий мистецтвознавець. Головні функції арт-куратора:
- Аналітична та соціально-перетворююча. Художній куратор постійно відстежує процеси, що відбуваються в мистецтві і соціумі, виділяє сучасні цінності і визначає проблематику. Організовуючи виставки, відповідно до свого бачення, він через мистецтво перетворює навколишній світ, змінює світогляд людей.
- Комунікативна. Арт-куратор співпрацює з інформаційними виданнями та здійснює творчу презентацію заходу.
- Оціночна. Куратор встановлює художню цінність окремих творів, визначає передбачувану економічну ефективність від проведення виставки.
- Творча і концептуальна. Організатор визначає ідею експозиції та способи художнього втілення проекту.
- Адміністративна. Куратор контролює хід заходу, дотримання встановлених термінів і т. д.
Від професіоналізму арт-куратора безпосередньо залежить успіх проведення виставки. Особливо це стосується реалізації масштабних мистецьких заходів з різножанровими композиціями. Саме тому найвідоміші премії в галузі сучасного мистецтва мають номінацію для нагородження кращих кураторських проектів.
Критерії оцінки роботи арт-куратора
Оцінити результат роботи арт-куратора можна після завершення виставки. Серед основних критеріїв:
- Кількісні показники. Число відвідувачів, кількість проданих творів, нагород, премій, відгуків.
- Якісні показники. Пізнаваність проекту, реакція критиків, авторитет куратора.
Для успішної реалізації проектів художній організатор повинен володіти певними професійними здібностями і особистісними якостями.
Здібності і якості, які повинен мати професійний куратор
Оскільки арт-куратор - це достатньо нова професія, вимоги до таких фахівців, а також область їх компетентності постійно змінюються і переглядаються. Незмінним залишається одна умова - художній організатор виставкових заходів повинен на рівні експерта розбиратися в предметах мистецтва. Багато інституційних кураторів, які працюють в музеях і арт-центрах, поєднують кураторство з іншої творчої діяльністю.
Ця професія вимагає не тільки доскональних знань в мистецтвознавчій сфері. Арт-куратору доводиться застосовувати навички дизайнера, також необхідні організаторські здібності. Художній керівник виставки спілкується з пресою, пише оглядові статті та експлікації. Тому кураторам важливо розвивати ораторські здібності. Серед інших особистих і професійних якостей можна виділити:
- Уміння працювати з інформацією. Важливе значення має здатність аналізувати, відбирати і розміщувати інформацію в потрібний творчий контекст.
- Гнучкість мислення. Незалежні куратори часто комбінують в своїй роботі виставкові заходи різної тематики і жанрової спрямованості. Тому необхідно вміти підлаштовуватися під нові умови роботи.
- Комунікабельність, дипломатичність і психологічна стійкість. За родом своєї діяльності куратор спілкується з художниками, пресою, арт-менеджерами та іншими організаторами виставок. Тому не зайвими будуть навички психолога.
- Керуючі і організаторські здібності.
- Фінансова дисциплінованість, яка полягає в умінні дотримуватися рамок встановленого бюджету.
- Цілеспрямованість, терплячість, допитливість, відповідальність і впевненість в собі.
Багато успішних арт-кураторів спеціально не вивчали цю професію. Тим не менше, пристрасне захоплення художніми творами, самоосвіта і особисті якості допомогли їм завоювати високу репутацію в світі мистецтва. Серед професійних керівників виставкових заходів можна зустріти художників, бізнесменів і людей, основна діяльність яких в минулому не була пов'язана з творчістю.
Секрети успішної роботи арт-куратора
Досвідчені організатори мають свій власний стиль оформлення і проведення художніх виставок. Однак, вони не є рабами своїх смаків. Відомі арт-куратори уникають шор, зберігають широту погляду і гнучкість творчого мислення. Для них кожен проект - це програмна заява, що відображає їх позицію з того чи іншого питання.
Уміння працювати з художниками має ключове значення для успішної діяльності куратора. Досвідчений організатор не співпрацюватиме з майстром, в творах якого він не впевнений. Також імениті арт-куратори не радять працювати з художниками, які висловлюють недовіру керівнику виставки або недостатньо зацікавлені в спільній співпраці. Ні в якому разі не можна виставляти картини художника без його згоди, навіть якщо для цього є технічна можливість. Крім того, щодо інституційних кураторів, які працюють в музеях і арт-центрах, діє заборона на пряму або непряму участь в торгівлі виставленими творами.
До компетенції арт-куратора входить складання експлікацій, які додатково допомагають зрозуміти глядачам творчий задум і концепцію заходу. Наприклад, український арт-куратор Катерина Носко (співавтор книги «Де кураторство») іноді навіть виступає на відкритті виставки, якщо відчуває, що аудиторія потребує додаткової інформації для осмислення побаченого.
Арт-кураторство в Україні
З відомих причин арт-кураторство в Україні виникло лише в 90-х роках ХХ століття, тобто на 20 років пізніше, ніж у західних країнах. Це наклало свій негативний відбиток на розвиток такої діяльності, і зараз багатьом незалежним організаторам виставок доводиться поєднувати творчість з роботою арт-менеджера.
Сучасні українські куратори говорять про те, що в 90-х роках у художників був набагато більший вибір майданчиків для проведення виставок, і це не дивлячись на відсутність фінансової підтримки. Експозицію могли організувати в покинутих будівлях або в інших незвичайних місцях, які вписувалися в концепцію заходу. Згодом ситуація змінилася: з'явилися спонсори, меценати, фінансова підтримка, але при цьому виникли закони і вимоги, що регламентують проведення виставок.
Зараз в Україні існують відомі виставкові майданчики, де працюють досвідчені інституційні куратори. У Києві масштабні проекти зарубіжних і вітчизняних майстрів реалізує найбільший в країні арт-центр PinchukArtCentre. У столиці працює і переїхав з Донецька фонд «Ізоляція», на локаціях якого проводяться концептуальні виставки сучасного мистецтва. Не меншою популярністю користується арт-центр «Я Галерея» (Київ, Дніпропетровськ), заснований в 2007 році Павлом Гудімовим. Тут щорічно проходить не менше 150 різних заходів.
Працюють в Україні і вільні куратори. Відомий мистецтвознавець Олександр Соловйов організував сотні виставок, представляв українських, німецьких та американських художників на 52-й Венеціанській бієнале. Створюються незалежні кураторські об'єднання, які просувають сучасне мистецтво в Україні і за кордоном. Найвідоміші з них Kadygrob & Taylor Art Projects і «Клініка Дорошенка Грищенко». Серед професійних українських кураторів сучасного мистецтва варто згадати: Павла Гудімова, Катерину Філюк, Бориса Філоненко, Алісу Ложкіну, Єлизавету Герман, Дарину Скринник-Миську, Петра Ряску, Яніну Пруденко, Анастасію Євсєєву, Тетяну Тумасян, Олену Червоник.
Мистецтвознавець KyivGallery