Портрет – жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню людини. Його основне завдання – відтворення вигляду людей, характерних рис його зовнішності, соціального статусу та особистих якостей. Спочатку французьким словом "portrait" позначали "образотворче відтворення" будь-яких об'єктів, але пізніше воно закріпилося за картинами із зображенням людини. Портрет пройшов довгу еволюцію у традиції класичного та сучасного образотворчого мистецтва.
Історія розвитку жанру портрет
Перші портрети з'явилися ще в давнину. Одним із найстаріших творів можна вважати жіночі лики, зображені на грецьких фресках XVI століття до н. До винаходу станкового живопису ще були вироблені канони жанру, але деякі зображення людей у стародавньому світі можна з застереженням вважати портретами. Грецька та римська культури вважали людське тіло еталоном, створеним на засадах космічної гармонії. Такий підхід сприяв активному пошуку ідеальних пропорцій та досконалих технік зображення людини. У Стародавньому Єгипті картини найчастіше виконували ритуальні функції. Там існувала традиція написання портретів з метою їхнього подальшого поховання разом із покійним. В епоху Середньовіччя жанр переважно розвивався в межах релігійної традиції. У цей час створювалися ілюстрації до житій святих, ікони та фрески для християнських храмів.
Новий етап у розвитку жанру настав час Ренесансу. Художники все частіше починають малювати портрети без утилітарних цілей заради естетичного задоволення. Послаблення впливу церкви на суспільство також сприяло переоцінці традиційних поглядів на прагнення людини сфотографувати себе в окремих моментах життя. Воно більше не вважалося симптомом гордині чи інших душевних вад. Заможні люди активно замовляли у художників написання портретів своїх родичів чи себе, що створювало сприятливі умови у розвиток жанру. У цей час з'являються відомі шедеври: "Автопортрет" Альбрехта Дюрера, "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі, "Дама з єдинорогом" Рафаеля Санті. Ренесанс вважається "золотим століттям" портретного живопису.
Популярність портретів також пояснюється прагненням людей упіймати мить і забезпечити собі подобу безсмертя. В епоху Ренесансу завдяки використанню принципів лінійної перспективи та прийомів світлотіні картини стали більш реалістичними та правдоподібними. У XVII століття новий етап у розвитку портретного живопису розпочався завдяки здобуткам фламандської та голландської шкіл. Їхні представники прагнули більшого реалізму і передачі всієї багатогранності людської натури. Паралельно на полотнах дедалі частіше з'являлися представники різних соціальних станів, національностей та релігійних конфесій. Жанр став популярним як серед аристократів, а й багатих людей. У цей час удосконалюється техніка передачі світлоповітряного середовища світлотіньовими контрастами, з'являються прийоми писання полотен короткими мазками. Найвідоміші майстри цього періоду: Пітер Пауль Рубенс, Антоніс Ван Дейк, Рембрандт.
Пік розвитку жанру посідає межу XVIII і XIX століть. Спочатку портрет набув суворості та стриманості, згідно з канонами класицизму, а пізніше пристрасть та емоційність романтизму. З середини ХІХ століття він переживає кілька десятків радикальних оновлень у різних напрямах модернізму, а XX столітті й актуального мистецтва. Відомі роботи цього періоду: "Три нариси до портрета Люсьєна Фрейда" Френсіса Бекона, "Портрет Даніеля Анрі Канвейлера" Пабло Пікассо, "Портрет художника без бороди" Вінсента ван Гога.
Класифікація видів портретів
Існують різні види портретів. Їх найчастіше класифікують за тематикою, соціальною належністю моделі та іншими критеріями. Найпоширеніші види портретів:
- історичний (картина присвячена історичним діячам);
- портрет-картина (людина зображується серед природи, архітектури та інших об'єктів);
- костюмована (людина представлена в образі міфічних, літературних чи театральних персонажів);
- автопортрет (художник пише себе);
- портрет благодійника (картину пишуть на знак подяки меценатам та спонсорам культурних чи культових організацій);
- парадний (людина зображена на повне зростання в парадному одязі);
- груповий (портрет кількох осіб, які часто перебувають у відносинах кревності);
- камерний (погрудне зображення моделі на нейтральному фоні).
Залежно від виду художніх матеріалів портрети можуть бути:
- мальовничими (темпера, олія, гуаш);
- графічними (акварель, олівець);
- естампи (шовкографія, літографія, акватинту та ін).
ТОП-7 найвідоміших портретів
Серед найвідоміших портретів можна знайти як твори майстрів епохи Ренесансу, і роботи художників XX століття. Їх поєднує висока мистецька цінність, історично значущий сюжет, репутація автора та цікавий провенанс.
1. «Мона Ліза»
Вважається, що робота над знаменитою «Джокондою» тривала з 1503 до 1519 року. Леонардо да Вінчі використав ряд новаторських рішень: перенесення центру тяжкості композиції з лиця на руки, гармонія між одягом, зачіскою та пейзажем на задньому плані. Свої міркування про принципи написання портретів пізніше виклав у одному зі своїх трактатів. За свою п'ятисотрічну історію картина встигла побувати у приватних колекціях, провести кілька років у спальні Наполеона, здійснити всесвітнє турне та опинитися у центрі детективного розслідування. Сьогодні вона знаходиться у Луврі. Вважається, що у разі продажу, за картину можна було б виручити щонайменше $750 млн.
2. "Портрет доктора Гаше"
Знакова робота постімпресіоніста Вінсента ван Гога була написана 1890 року, незадовго до смерті автора. На ній зображено лікаря, з яким художнику доводилося часто спілкуватися в останні роки життя. Сам доктор Гаше не дуже цінував роботи майстра. 1990 року полотно пішло з молотка за рекордні на ті часи $85,2 млн. Його купив японський підприємець Реей Сайто. Відразу після завершення операції картина опинилася в центрі скандалу через слова нового власника про наміри спалити шедевр разом із собою в процесі кремації. За однією з версій, подібну заяву підприємець зробив для перевірки справжності картини. Сьогодні портрет знаходиться у приватній колекції невідомого покупця.
3. "Американська готика"
Полотно американського художника Гранта Вуда вважається одним із найвідоміших образів в американському мистецтві XX століття. На картині 1930 зображений фермер зі своєю дочкою на тлі дерев'яного будинку, побудованого в стилі т.з. "американської готики". Портрет являє собою сатиру на звичаї та звичаї невеликих американських міст. Існують також інші інтерпретації сюжету полотна. Деякі мистецтвознавці бачать у ньому критику прогресу та цивілізації. Після Великої депресії 30-х років образ фермера та його дочки вважали втіленням непохитності духу американських першопрохідників. Сьогодні картина знаходиться в колекції інституту мистецтв Чикаго.
4. «Дівчина з перловою сережкою»
Картину нідерландського художника Яна Вермеєра «Дівчина з перлиною» також називають голландською Моною Лізою. Подробиці створення полотна залишаються невідомими. Можливо, вона була написана у 1665 році. Історики мистецтва припускають, що на полотні митець міг сфотографувати власну дочку. У центрі уваги глядача відразу виявляється перлина аномально великого розміру (звідси і назва полотна). Яскравий білий відблиск у верхній частині сережки може бути результатом невдалої реставрації. У 2022 році полотно зазнало атаки двох вандалів-активістів. Один із них приклеїв себе до скла, яке захищало шедевр, а інший облив спільника червоною фарбою. Після цього вандали звернулися до глядачів із запитанням, чи їм подобатися, коли на їхніх очах знищують щось прекрасне. На щастя, картина не постраждала.
5. «Спаситель світу»
Ще одна робота Леонардо да Вінчі. Імовірно, художник написав її в період між 1499-м та 1510 роками. Картину належать до портретів іконографічного типу. На ній зображено Ісуса Христа в традиційних для Ренесансу блакитних шатах. Наслідуючи майстра, учні та шанувальники відтворювали картину близько 30 разів. 2017 року полотно купив представник королівської родини Саудівської Аравії Бадра бен Абдулла. Сума угоди склала рекордні $450 млн. Високу ціну можна пояснити незвичайним ажіотажем навколо полотна, адже, за твердженням організаторів сесії аукціону Christie's, він став останнім творінням Леонардо да Вінчі, що знаходиться в приватних руках. «Спаситель світу» – найдорожча картина сучасності.
6. "Алжирські жінки (Версія O)"
Твір належить до серії робіт "Алжирські жінки" Пабло Пікассо, яку він написав у 1955 році. Її сюжет містить посилання на твори Ежена Делакруа «Алжирські жінки у своїх покоях» 1834 року. Як модель для групового портрета позувала кохана художника, на ім'я Жаклін Рок. Першу версію полотен Пікассо написав одразу після смерті Анрі Матісса, відомого своєю любов'ю до зображення наложниць із гаремів турецьких султанів. Пізніше Пікассо жартома казав, що друг залишив йому у спадок свою пристрасть до одалісків. Картину продали у 2015 році на аукціоні Christie's у Нью-Йорку за $179,4 млн.
7. «Крик»
Картина норвезького художника Едварда Мунка (1893) вважається однією з найважливіших робіт для культури XX століття. У портреті спотвореної жахом людини читається тривога і страх перед сонцем, що лякає сонцем, на набережній. Картину вважають пророчою, адже саме такі почуття та емоції відчували люди минулого століття перед світовими війнами, епідеміями і катастрофами. Сьогодні картина зберігається на батьківщині художника у Національному музеї в Осло.
Мистецтвознавець KyivGallery