Пн — Нд з 9:00 до 20:00

Картини в жанрі портрет (448)

Портрет / Люди
Згорнути фільтри
Ціна, висота, ширина
Ціна, висота, ширина
Ціна
від
до
Висота (см)
Ширина (см)
Доставка
Колористика
Фільтри
Портрет / Люди

Портрет: етапи розвитку жанру

Портрет (від франц. Portrait) – це зображення художніми засобами, людини або декількох, які живуть в даний час або жили в минулі часи. Портрет може бути виражений такими художніми засобами як живопис, гравюра, скульптура, графіка, фотографія.

Жанр портрет є окремим різновидом живопису, який передає зовнішність людини і дає можливість зазирнути в її внутрішній світ. Портрет зображує типовий образ представника певної епохи, того чи іншого соціального класу.

Історія жанру

Жанр портрету, як і все мистецтво, постійно змінюється і вдосконалюється. На розвиток портрета вплинули розвиток науки, поглиблення знань з анатомії, композиції, закономірностей в структурі картини, зміна уявлень про важливість індивідуальності кожної людини.

Прообразом сучасного портрета можна вважати давньосхідні та давньоєгипетські скульптури. У стародавні часи портрет слугував культовим і релігійно-магічним цілям. У Стародавній Греції портрети філософів і поетів, державних і громадських діячів були ідеалізовані.

В Стародавньому Римі періоду античності портретний жанр перебував на вершині процвітання завдяки широкому колу замовників. Портрет давньоримської епохи відрізнявся реалістичністю, точністю передачі індивідуальних рис. Фаюмські портрети Єгипту I-IVст н.е. виготовлялися в якості похоронної маски з натури і були дуже реалістичними.

Середньовіччя принесло з собою втрату будь-якого інтересу до портрету: саме тоді персонажі зображувалися стандартно і, можна сказати, спрощено, головним для художника було показати не конкретну особистість, але лише деяку суспільну фігуру, що займає певне положення. Ренесанс, який прийшов на зміну Середніх віків змінив ситуацію в живописі. Нова ідеологія Відродження відрізнялася гуманістичним реалізмом, надмірний вплив релігії послабшав, і знову особистість людини стала на перший план в мистецтві, і в портреті зокрема, з'явилися прекрасні картини з портретами жінок, відомі і сьогодні.

XVIIIст. не дозволило портрету утриматися на тих висотах, яких він досяг раніше. В європейських країнах зразком стало «офіційне» мистецтво, в якому з'явилися урочиста пихатість, пишність персонажів й ідеалізація. У другій половині XVIIIст. активно формувався окремий напрямок портрета - портретна мініатюра. Став актуальним і портрет, проте купити картину з портретом було задоволенням не з дешевих. І тоді з'явився портрет, під час написання якого використовувалися порівняно недорогі художні засоби – акварель, гравюра або олівець.

Що приніс класицизм

XIX ст. ознаменувалося появою класицизму - нового напряму в мистецтві, з ним в портретний живопис прийшла холодна строгість. Втім, у другій половині XIX ст. з'явилися такі напрямки портрета:

  • реалізм,
  • імпресіонізм,
  • модерн,
  • фотопортрет.

У кожному з напрямків персонаж описується по-різному, а художник намагається виявити його сильні сторони і зрозуміти його характер, домогтися найбільшої натуральності або ж підкреслити мінливість зовнішньості, додаючи зображенню елементи гротеску.

В ХХст. знижується інтерес до картин з портретами, оскільки в суспільстві назріла криза розуміння особистості людини. Паралельно прогресує жанр фотопортрета, привертаючи до себе увагу багатьох портретистів. Реалістичний портрет відомих людей розміщують на обкладинках журналів Time, Esquire і т.д.

Систематизація портрета

Жанр портрет можна поділити на піджанри, хоча різні елементи можуть поєднуватися і в одній картині:

  • автопортрет,
  • історичний,
  • посмертний (ретроспективний),
  • портрет-картина (іноді виділяють портрет-прогулянка),
  • портрет-тип,
  • костюмований (алегоричний, історичний, міфологічний),
  • сімейний,
  • релігійний.

Окрім того, картини систематизуються за художніми засобами, які використовуються при створенні полотна:

  • художні (олійні фарби, темпера, гуаш),
  • графічні (олівець, гравюра, акварель),
  • рельєфні (зображення на монеті, медалі),
  • скульптурні,
  • фотопортрети.

При створенні портрета живописцю слід враховувати наступний момент - де буде знаходитися його твір, в великому чи маленькому приміщенні. За розмірами портрети бувають:

  • монументальні (монумент, мозаїка, фреска),
  • станкові (картини, бюсти, графічні аркуші),
  • портретна мініатюра.

Залежно від кількості людей зображених на картині портрети поділяються на:

  • звичайний (один персонаж),
  • подвійний,
  • груповий.

Існують парні портрети – дві різні картини з різними персонажами (частіше – подружня пара), об'єднані одним задумом і форматом.

Розглядаючи портрети, можна побачити не тільки зовнішній вигляд персонажа, а й спробувати проникнути в його внутрішній світ, роздумувати про особистість людини, дізнатися про своєрідність епохи, розглядаючи одяг, прикраси та оточення людини. Купуючи картину з портретом можна бути впевненим, що він послужить і предметом для роздумів, і предметом дизайну.