Вперше гривня з'явилася у гаманцях громадян незалежної України у далекому 1996 році. Вона прийшла на зміну купона – тимчасовим банкнотам, номінованим у радянських рублях. Але сама назва валюти була відома ще з часів Київської Русі, де її використовували в різних князівствах як грошова одиниця. Зовнішній вигляд гривні пройшов довгий шлях від металевого зливка ХІ століття до паперової купюри ХХ-ХХІ століть. Нижче ми розповімо вам про те, хто малював українські гроші та як історія держави пов'язана з дизайном гривні.
Дизайн гривні часів Київської Русі
Достовірно невідомо, хто створив перший макет срібних злитків гривні. Ймовірно, ромбоподібна форма грошової одиниці була найзручнішою для носіння із собою та поділу на частини при грошово-обмінних операціях. Поверхня злитків часів Київської Русі прикрашали герби князів (тризуб та ін.) та різні метричні позначки. Згодом форма та дизайн дещо змінювалися, але в більшості випадків поверхню давньої гривні не прикрашали складні орнаменти та малюнки.
Георгій Нарбут та ескізи часів УНР
Після відокремлення від російської імперії Центральна рада Української Народної Республіки розпочала у 1917 році випуск національної валюти – карбованця. Дизайн карбованця доручили розробляти художнику Георгію Нарбуту. Його по праву називають батьком українських грошей, оскільки він став третьою людиною після Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хто зобразив тризуб на національній валюті. У період з 1917 по 1920 рік Нарбут підготував 13 ескізів банкнот із 24 випущених.
Народився майбутній художник-графік у хуторі Нарбутів у Чернігівській губернії. Початкову художню освіту він здобув самостійно, а вже в Санкт-Петербурзі та Мюнхені він продовжив навчання у відомих майстрів. Його вчителями були Іван Біблін, Мстислав Добужинський, Єлизавета Зайцева, Шимон Голлоші. Важливим етапом становлення Нарбута як художника стало звернення до українського стародавнього мистецтва: він пізніше черпав натхнення під час роботи над ескізами грошей. 1917 року він переїхав до Києва, де малював ескізи мундирів та етикеток. Того ж року його було запрошено до команди дизайнерів для роботи над банкнотами перших українських грошей.
У 1918 році політична ситуація змінилася, і Центральна Рада ухвалила рішення проголосити УНР незалежною державою. Нарбут, який до того часу вже завершив роботи над старими ескізами, зайнявся дизайном української гривні, яка дорівнювала половині карбованця.
Нарбуту доручили розробити ескізи 10, 100 та 500 гривень. Для кожної банкноти художник підготував тематичні малюнки, пов'язані із певними періодами розвитку української державності. На 10-гривневій банкноті можна побачити оригінальні орнаменти, характерні для книжкової гравюри XVII ст. На 100-гривневій купюрі Нарбут намалював працівника з молотом та селянку із серпом (популярні типажі революційних рухів початку ХХ століття). На 500-гривневій банкноті митець зобразив образ молодої України. голову дівчини в променях світла з вінком. У народі купюру іронічно називали "горпинкою". Ескіз купюри номіналом 2 гривні доручили розробляти художнику Василю Кричевському, але орнаменти на ній виявилися примітивнішими, ніж запропоновані Нарбутом.
У 1918 році до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. З метою затвердження свого авторитету він вирішив повернутись до концепції карбованця як державної валюти нової держави. До команди розробників ескізів нових грошей знову запросили Нарбута. Цього разу йому доручили роботу лише над купюрою у 100 карбованців. На ній художник зобразив портрет Богдана Хмельницького та популярні на той час індустріальні мотиви. Над ескізами інших купюр працювали художники О. Красовський, І. Мозолевський, Б. Романовський, А. Приходько, але з естетичної точки зору їх внесок був менш значущим, порівняно з досягненнями Нарбута. Після приходу радянської влади гривні та карбованці зникають з ужитку аж до початку 90-х років ХХ століття.
Українська гривня першого покоління часів незалежності
Новий етап у роботі над дизайном гривні розпочався після розпаду СРСР. У 1992 році було створено перші ескізи грошей художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим. Під час роботи над дизайном першого покоління банкнот вони надихалися історією української держави, символікою та архітектурними пам'ятками.
На оливковій 1-гривневій купюрі був зображений Володимир Великий. один із засновників давньої київської держави, якій вдалося зміцнити зв'язки з Візантією через хрещення народу. На зворотному боці банкноти можна побачити руїни Херсонеса – ndash; столиці стародавньої держави на території Криму За задумом художників, зображення на 1-гривневій купюрі мали продемонструвати наступність влади на території України від давнини до нових часів. Існує здогад, що за відсутністю збережених портретів князя Володимира художник Лопата зобразив себе.
На коричневій 2-гривневій купюрі художники зобразили князя Ярослава Мудрого, який правив після Володимира Великого, та Собор Святої Софії, збудований в епоху його правління. Особливий інтерес становлять візерунки на банкнотах: їх елементи художник Максимов запозичив із дизайну предметів початку XI століття.
На синій 5-гривневій купюрі зображено відомого гетьмана Богдана Хмельницького та пейзажу з сімейною усипальницею в селі Суботів. Вибір тематики дизайну банкноти відображає логіку історичного розвитку української державності. після Київської Русі другою значущою епохою стало козацтво. За словами очевидців, коли Леонід Кравчук розглядав запропоновані йому ескізи національної валюти, він раптом вказав на 5-гривневу купюру і сказав: "Ось ці гроші робитимемо!».
На фіолетовій 10-гривневій купюрі зображено гетьмана Івана Мазепу та Києво-Печерської Лаври. Пізніше Лопата розповідав, що вибір історичного діяча для банкноти викликав побоювання у Леоніда Кравчука, який на той час обіймав посаду у Верховній Раді України. Він побоювався, що розміщення Івана Мазепи на банкноті викличе критику Москви у зв'язку з діяльністю Мазепи під час війни Російської імперії зі Швецією у першій половині XVIII століття.
Для оформлення сіро-коричневої 20-гривневої купюри використали стилізовані портрет письменника Івана Франка та пейзаж із Львівським оперним театром. Символічно, що на банкноті з'явився один із найвідоміших представників української літератури кін. XIX – поч. XX ст.
На червоних купюрах номіналом 50 гривень 1992 року було зображено політичного діяча Михайла Грушевського та будівлю Будинок вчителя, у приміщенні якого засідала Центральна Рада. Художники підготували ескізи валюти, але ця банкнота так і не була вжита. Не побачили українці у своїх гаманцях також купюру номіналом у 100 гривень із Тарасом Шевченком та будівлею Верховної Ради. Про вибір саме такого віку поета на банкноті Василь Лопата писав у своїй книзі «Надії та розчарування, або метаморфози гривні»: «Я прагнув представити універсальний портрет великого українського поета та мислителя, який символізував би все, що для нас є Тарас: пророцтво, бунтарство, трагізм, ліричність ... Я виконав вісім варіантів портрета. Зупинився на найменш традиційному образі літнього Шевченка, який начебто потенційно вміщував у собі все, що він означає, як для кожного українця...”. Як і 50-гривнева купюра, вона так і не була вжита. Купюри ж номіналом 1, 2, 5, 10 і 20 гривень було введено 2 вересня 1996 року, після стабілізації економіки після економічної кризи, хоч і було надруковано в Канаді та Мальті ще 1992 року.
З друком гривень відбувалися незрозумілі метаморфози. Лопата був шокований англійською версією 20-гривневої купюри з Іваном Франком, яку грубо переробили невідомий художник, відхиляючись від його оригінального дизайну. Помилки у малюнку та зміна зображення на водяному знаку шокували автора гравюр. За його словами, ситуація з 50- та 100-гривневими купюрами була ще гірша, оскільки вони теж сильно відрізнялися від первісного задуму Лопати. Він намагався отримати пояснення, але зіткнувся з уникливими відповідями та натяками на державну таємницю. Лопату планували відправити до Англії для участі у процесі друку 200-гривневої купюри, але поїздка була раптово скасована Нацбанком. Досі залишаються невідомими доля банкнот та його повторних малюнків, передані особисто в руки голові Нацбанку Гетьману.
Дизайн гривень великих номіналів
Нова серія 1994-2001 років уже включала номінали 50, 100 і 200 гривень. В побуті пізніше з'явилися також 500- і 1000-гривневі купюри. На 200-гривневій купюрі зображена поетеса та письменниця Леся Українка та замок Любарта (вежа Луцького замку). Банкнота була вжита в 2001 році, але більшості українців вона рідко траплялася в руки. Дизайн нової серії має помітні відмінності від купюр першого покоління: немає характерного орнаменту по краях банкнот та змінено стилістику інших елементів малюнка.
На 500-гривневій банкноті зображено філософа Григорія Сковороду та Києво-Могилянську академію. Банкноту було надруковано вже у 2006 році. Увагу пильних громадян практично відразу ж привернув «масонський» символ всевидячого ока, але фахівці вважають його наслідуванням давньоєгипетського релігійного символу.
У 2019 році вперше було надруковано купюру номіналом 1000 гривень. На ній зображено академіка Володимира Вернадського та Академію наук України. Дискусії щодо доцільності введення купюри великим номіналом велися ще на початку 90-х. Відомо, що Василь Лопата пропонував зобразити на ній митрополита Петра Могилу. 2008 року також розглядалася кандидатура українського письменника Пантелеймона Куліша.
Нова вертикальна пам'ятна банкнота 2023
Національний банк України випустив пам'ятну банкноту номіналом 20 гривень, посвячену героїзму українського народу проти російських загарбників. Банкноту було введено в обіг 23 лютого 2023 року. Автором дизайну є Заслужений художник України Володимир Таран.
На лицьовому боці пам'ятної банкноти зображено фігури трьох українських військових, які встановлюють державний прапор України. Це фото "Українські воїни піднімають прапор" авторства Олександра Смирнова, розміщено на тлі карти України та прапорів країн, що підтримують Україну. На звороті української пам'ятної банкноти зображено терновий вінок та руки, пов'язані клейкою стрічкою — символи військових злочинів російських військ. Також є маки, що символізують сліди від куль, і протитанковий їжак з калиною, що змінює колір залежно від кута нахилу. Додаткові захисні елементи включають стилізований шеврон ЗСУ та напис "Пам'ятаємо! Не пробачимо! Ніколи!", що підкреслює важливість пам'яті та невідступності.
Банкнота має унікальний вертикальний формат і випущена обмеженим тиражем у 300 тисяч екземплярів. Купюра звертається на території України та доступна для покупки через інтернет-магазин НБУ.
Дизайн української гривні є важливим елементом національної самосвідомості та культури. Він відображає історичну та культурну спадщину України, а також постійно розвивається у відповідь на нові технологічні тренди та вимоги безпеки. Еволюція дизайну гривні демонструє тісний зв'язок між історією країни та її валютою, наголошуючи на значущості гривні як символу незалежності та національної гідності.
Мистецтвознавець KyivGallery