Декоративний натюрморт – це один із наймолодших піджанрів живопису та графіки. На відміну від класичного натюрморту, його головним завданням є зображення стилізованих образів «мертвої природи» з акцентом на форму, колір та фактуру, а не її ідеальних копій. Поява нового піджанру стала можливою завдяки численним експериментам представників авангардизму. Незважаючи на простоту, стилізовані натюрморти зуміли завоювати своє місце під сонцем: їх можна побачити в портфоліо відомих майстрів і на стінах галерей сучасного образотворчого мистецтва.
Особливості декоративного натюрморту
Піджанр виник на рубежі XIX і XX століть, коли нове покоління майстрів почало активно експериментувати із кольором та формою. Прагнення порвати з канонами академізму надихнуло митців на активне використання нетрадиційних колористичних ефектів та прийомів створення візуальних ілюзій. Поява перших декоративних натюрмортів пов'язані з розвитком таких напрямів, як кубізм і фовізм. Фовісти навчилися творити приголомшливі образи фруктів і ваз за допомогою кольорових контрастів між хроматичними площинами, а кубісти загострили увагу глядача на прихованих у них геометричних формах. Майстри нової генерації розкривали внутрішню структуру предметів, надавали їм жвавості за допомогою композиційних ритмів та мозаїк колористичних плям.
Ігор Мельник, картина "Спостережливість", ID 14610
Пізніше художники почали також експериментувати з фактурою, досягаючи приголомшливої виразності стилізованих предметів. Існувала ще одна причина, що спонукала художників відходити від суворих канонів класичного натюрморту. Справа в тому, що майстри втомилися від нагромадженості композицій, напівтонів та інших прийомів посилення реалістичності зображень. Прості кольори і форми допомагали висловити сутність дійсності, уявити світ у його безпосередності. Ідея відмовитися від складних форм виразності заради очищення сутності художніх образів від усього наносного пізніше була у всій повноті реалізована у концептуалізмі. У цьому сенсі є підстави вважати декоративний натюрморт предтечею однієї з найвпливовіших напрямів сучасного мистецтва.
Найвідоміші декоративні натюрморти
1. "Натюрморт з соняшниками", Вінсент ван Гог (1888). Серію натюрмортів із соняшниками було створено незадовго до смерті художника. За словами автора, саме з цими кольорами у нього сформувався особливий зв'язок. Блідо-жовта ваза на тлі жовтого столу та соняшників створює ілюзію присутності «світла у світлі». На жаль, художник так і не дочекався належної уваги до своєї творчості за життя: роботи йому доводилося писати у злиднях під час лікування у психіатричній клініці. Зате після смерті він став одним із найбільш продаваних художників світу. Один із натюрмортів із улюбленими квітами Ван Гога був проданий у 1987 році за 22 млн фунтів стерлінгів.
2. "Натюрморт: ваза з ірисами", Вінсент ван Гог (1889). Ще одна робота художника, написана під час перебування у психіатричній лікарні.
«Ваза з ірисами» Вінсент ван Гог. Фотографії © vangogen.ru
Кордон між столом та заднім фоном чітко визначений темною лінією. Цей характерний для декоративного натюрморту прийом він використовує для промальовування квітів, листя і стебел. Картина привертає увагу дивовижним балансом кольору та форми. Квіти з темно-синіми плямами рівномірно розподілені по всьому простору полотна, контрастуючи із заднім фоном та світлими пелюстками. Тональність картини викликає у глядача відчуття спокою та умиротворення. Можливо, майстер писав її під час одного з недовгих періодів внутрішньої рівноваги.
3. "Червоні рибки", Анрі Матісс (1912). Загалом відомо близько 9 картин пензля майстра, у яких з'являються золоті рибки. Декоративний натюрморт демонструє виразність художньої мови фовізму та її вміння викликати в глядача яскраві емоції. Дещо спрощена манера зображення деталей допомагає відволіктися від форм і сконцентруватися на кольорах «мертвої природи». У пізніші періоди творчості Матісс дещо пом'якшив кольори на палітрі. Але «Червоні рибки» зберегли для майбутніх поколінь пам'ять про справжню пристрасть художника, що відображена в насичених червоно-жовтогарячих, рожевих та зелених відтінках. Ідею для картини майстер знайшов під час відвідування Марокко, де місцеве населення заворожено розглядало зображення із золотими рибками.
4. "Натюрморт", Казимир Малевич (1911). Відомий український живописець польського походження увійшов до історії образотворчого мистецтва як творець супрематизму. Але перед тим як написати свій знаменитий «Чорний квадрат» художник тривалий час експериментував із різними техніками та стилями. Для роботи над полотном майстер вибрав техніку клуазоне, відмінною особливістю якої є використання товстих чорних ліній для обведення монохромних кольорових плям. Неоднорідна манера виконання картини говорить нам про її експериментальний характер.
5. «Натюрморт з квітами та лимонами», Пабло Пікассо (1941). Картина була написана під час окупації Парижа військами Вермахту. Незважаючи на тривогу, розсіяну в повітрі Європи, майстер знайшов у собі сили займатися малюванням квітів і фруктів.
«Натюрморт з квітами та лимонами» Пабло Пікассо. Фотографії © ru.artsviewer.com
На полотні неозброєного ока помітні різні геометричні форми, що символізують своєрідне повернення майстра до «кубічного» періоду творчості. Всі хроматичні акценти підпорядковані суворій незграбній композиції картини. Рясна присутність темних тонів на полотні натякає на чорну смугу історії європейського континенту.
Декоративний натюрморт в українському образотворчому мистецтві
Українські майстри у своїй творчості часто приділяли увагу декоративному натюрморту. Це було пов'язано і з політичною нейтральністю піджанру, і з можливістю випробовувати ширший арсенал засобів для створення приголомшливих художніх образів. Серед українських художників ХХ століття, які писали олією декоративні натюрморти, не можна залишити без уваги представників львівської школи Володимира Патика та Романа Сельського. Використовуючи найпростіші прийоми, художники писали автентичні полотна, присвячені «мертвій природі». Майстри вміло використовували широку палітру кольорів у поєднанні з простими формами та цікавими композиційними рішеннями. Їхні роботи по праву вважаються важливими творами т.з. "Львівського натюрморту".
Сучасні українські художники також не оминають уваги декоративний натюрморт. Згідно з встановленою традицією, твори цього піджанру рідко потрапляють у фокус уваги експертів у сфері образотворчого мистецтва через його внутрішню специфіку та сюжетні обмеження. Проте декоративні натюрморти часто зустрічаються в портфоліо художників та на стінах картинних галерей.
Мистецтвознавець KyivGallery