Початок нового тисячоліття було відзначено радикальними змінами на ринку сучасного мистецтва. Усвідомлення того, що глобальна цивілізація вступила в новий період свого розвитку, вплинуло на оцінку вартості картин і статуй, які раніше вважалися не більш ніж результатом дивних творчих експериментів. Актуальне мистецтво почало конкурувати із шедеврами класичної епохи, стрімко додаючи кількість нулів на ціннику. З іншого боку, ми можемо спостерігати радикальну зміну традиційних форматів аукціонних торгів, виставок та інших івентів у результаті розвитку інформаційних технологій, а також вимушеної ізоляції під час пандемії. Арт-ринок стрімко змінюється, і це викликає в учасників безліч питань щодо його майбутнього.
Бурхливе зростання на початку нульових та подальший розвиток
Ще до кінця 1990-х років ринок сучасного мистецтва був несумісний з ринком творів класичної доби. Здавалося, що майстри минулого жили в осьовий час та їх творам забезпечене вічне перебування на вершині Олімпу. Ситуація почала змінюватись на початку 2000-х. Сплеск інтересу до актуального мистецтва відразу позначився на цінниках, поступово збільшуючи середню вартість лотів на аукціонах. За оцінками порталу Artprice, у період з 2000 р. до 2020 р. капіталізація цього сегменту арт-ринку збільшилася в 21 раз. Динаміку зростання красномовно демонструють цифри. Якщо в 2000 р. аукціонний оборот не зміг досягти позначки $100 млн, то вже в 2019 р. цей показник склав $1993 млн. Інтерес з боку колекціонерів та інвесторів підігріває також динаміка цін на топ-лоти: $2,2 млн в 2000 р. проти $91,1 млн у 2019 р.
Данило Мовчан, картина "Череп 1", ID 13391 і Данило Мовчан, картина "Череп Адама 2", ID 13336
Збільшилася як капіталізація ринку, так і кількість художників, представлених на аукціонах (з 5,4 тис. до 32 тис.). Не в останню чергу на динаміку ринку вплинуло зростання світового ВВП та економіки в окремо взятих країнах. Наприклад, випереджаючими темпами у нульових зростав китайський арт-ринок. В одному тільки Гонконгу з 2000 р. по 2011 р. його капіталізація збільшилася в 42 рази, досягнувши позначки $236 млн. Це місто стало не лише азіатською столицею мистецтва, а й третім за розмірами майданчиком світового значення, поступившись місцем таким мегаполісам, як Нью-Йорк Йорк та Лондон.
На початку ХХІ століття намітилася тенденція до пошуку нових майстрів та ринків. Спочатку цей процес проходив стихійно, супроводжуючись масовими покупками робіт художників-початківців з метою подальшого перепродажу, але поступово покупці та оператори аукціонів сформували нові підходи до оцінки картин. Глобалізація та розвиток культурних центрів у східно-азіатському регіоні також змістили акцент уваги із «західного» мистецтва, на «східне». Аукціонні будинки почали відкривати спеціалізовані відділи, що спеціалізуються на картинах майстрів, які не включені до західної традиції образотворчого мистецтва. За підрахунками порталу Artprice, кількість аукціонних операторів збільшилася майже вдвічі з 467 до 843. Вихід за межі західно орієнтованої парадигми дозволив створити ринки для таких художників, як Жан-Мішель Баскіа та Джордж Кондо.
Адміністрації великих міст у низці країн навіть почали інвестувати значні фінансові ресурси з метою набуття статусу культурних центрів. Результатом цієї політики стала поява в Дубаї та Абу-Дабі арт-ярмарків, а також філій відомих музеїв. У сусідній Досі в Катарі влада також інвестувала чималі кошти для розвитку місцевого арт-ринку. Королівська родина Катару не лише створювала умови для перетворення Дохи на культурний центр, а й активно купувала твори сучасного мистецтва. Розмір річного бюджету на купівлю робіт у стилі модернізму, сюрреалізму, абстрактного експресіонізму, поп-арту, нео-попу становив $1 млрд. Спостерігається також посилення впливу ліберальної ідеології на ринок сучасного мистецтва. Наприклад, останні 10 років відомі галереї дедалі частіше співпрацюють із молодими африканськими, афро-британськими і афро-американськими художниками, відкриваючи їм можливості побудови кар'єри. Позитивні зрушення спостерігаються і на ґендерному фронті: у нових умовах художницям частіше вдається досягти визнання та успіху на ринку.
Рекордсмени сучасного арт-ринку
Деяким художникам, які сповідують естетичні ідеали актуального мистецтва, вдалося досягти визнання ще за свого життя. До інших слава прийшла тільки після смерті. Зліт їхньої творчої кар'єри у часі збігся з періодом інтенсивного розвитку сучасного арт-ринку. Їхня творчість надихає, розбурхує, часом шокує і навіть викликає дискусії про сутність актуального мистецтва. Єдине чого воно не робить – це не залишає глядача байдужим.
Дем'єн Герст
Один із найуспішніших і найбагатших діячів сучасного мистецтва. Крізь його творчість червоною ниткою проходить тема смерті, для роботи з якою він нерідко використовує тіла метеликів та ссавців. У 2008 році він прославився тим, що почав співпрацювати з аукціонним будинком Sotheby's без посередництва арт-галерей.
За одну сесію він продав 45 робіт за ціною понад $1 млн, зміцнивши цим репутацію одного з найвпливовіших художників сучасності. Сталося це буквально напередодні початку світової фінансової кризи, яка спричинила корекцію арт-ринку. Успіхи Герста поки що не вдалося перевершити жодному художнику.
Такасі Муракамі
Ім'я японського художника стало відомим на початку нульових років. Його роботи у стилі нео-поп високо цінуються на аукціонах Азії, Європи та США. Важливою віхою у його кар'єрі став продаж картини «Мій самотній ковбой» за $13,5 млн у 2008 році. Після чого його прийняли аукціонні будинки на американському ринку.
«727» и «Qinghue», Такасі Муракамі. Фотографії © znaydaydzest.ru
Свої виставки японський художник проводив у музеях Лос-Анджелеса, Нью-Йорка, Франкфурта та Парижа. Стиль художника став своєрідною метафорою глобалізації та змішання різних культур, що залишалися ізольованими за часів панування ідеалів класичної естетики.
Жан-Мішель Баскіа
Незважаючи на нетривалу кар'єру (художник раптово помер 1988 р.) Жан-Мішель Баскіа встиг створити безліч робіт у стилі неоекспресіонізму і попрацювати з Енді Ворголом. Довгий час його роботи не отримували визнання, а музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку навіть відмовився приймати його роботу, посилаючись на незначний внесок художника у культуру. Заслужене визнання прийшло через десятки років після смерті.
«Верхом на смерті» і «Затуманені голови», Жан-Мішель Баскіа. Фотографії © crossarea.ru
Можливо це стало наслідком ідеологічного розвороту у світовій культурі з його наполегливою вимогою перегляду традиційних поглядів на ідентичність. У 2017 році безіменну роботу художника було продано за $110,5 млн.
Арт-ринок та пандемія
Карантинні обмеження порушили звичний ритм життя, фактично поставивши хрест на всіх громадських заходах, запланованих на 2020 рік. На додаток до цього невизначеність у світовій економіці негативно позначилася на настроях щодо купівлі. Для зниження збитків галереї запустили сервіси віртуального доступу до експозицій, а відомі аукціонні будинки почали проводити онлайн торги.
Найбільших успіхів на цьому фронті досяг Sotheby's. Після зміни власника у 2019 р. аукціонний будинок зробив ставку на збільшення сегменту онлайн-послуг. Тому після початку кризи у охороні здоров'я Sotheby's вже мав у своєму розпорядженні готову інформаційну інфраструктуру для переходу на дистанційні формати роботи. У березні 2020 р. аукціонний будинок зумів продати в 10 разів більше лотів, ніж Christie's, і встановити новий рекорд для електронної торгівлі предметами мистецтва ($6,4 млн). Статистика також продемонструвала ще одну важливу зміну: приблизно третина всіх продажів улітку того ж року припала на нових покупців. Отримані результати в найближчому майбутньому можуть радикально вплинути на структуру всього арт-ринку, назавжди затвердивши інноваційний вектор розвитку.
Аукціонний будинок Christie's пішов ще далі, розпочавши активне використання технології доповненої реальності. У липні 2020 р. було проведено онлайн-захід, який об'єднав сесії з Гонконгу, Парижа, Лондона та Нью-Йорка. Усього було продано щонайменше 80 виняткових лотів на суму $420 млн. Позитивний досвід онлайн-аукціону, ймовірно, на десятиліття вперед визначить формат таких заходів. До того ж останні новини з фронтів боротьби з епідемією не дають надії на швидку перемогу. До карантину серед учасників арт-ринку була думка, згідно з якою для повноцінного сприйняття мистецтва необхідний безпосередній візуальний контакт. В іншому випадку глядач не може осягнути твір у всій його самобутності. Саме ця позиція багато в чому гальмувала розвиток електронної комерції і саме епідемія сприяла її перегляду.
Анатолій Тертичний, картина "Віхи", ID 13243 і картина "Осінь", ID 13244
Активне використання віртуальних технологій також відкриває можливості розвитку нових секторів ринку. Наприклад, сегмент недорогого мистецтва, що залишався досі в маргінальній зоні, активно розширюється, пропонуючи художникам-початківцям непогані умови співпраці. Навіть якщо людству вдасться перемогти пандемію, тренд поступового переходу арт-ринку у віртуальний простір не піде на спад. Навпаки, в найближчому майбутньому ми можемо очікувати поступове скорочення сегменту арт-ринку в офлайн-просторі.
Мистецтвознавець KyivGallery