Пн — Нд з 9:00 до 20:00
Локатир Василь
Рік народження 1985
Місце народження Рожнятів, Івано-Франківська обл.
Художник про себе та свої твори

Я не вчився бути художником, я ним народився, моїм пріоритетом є спонтанність, брутальність, а інколи просто тиша, якої нам не вистачає

Показати все
БІОГРАФІЯ
Освіта

Середня спеціальна освіта, 2002-2003

Колекції

Дві роботи знаходяться у Черкаському художньому музеї, Золотий фонд 2021

ВИСТАВКИ

Групові виставки

2019 - Виставка сучасної абстракції,  Івано-Франківськ
2020 - Колективна виставка живопису, м. Калуш
2020 - Виставка сучасного мистецтва «Рефлексії часу», Івано-Франківськ

Персональні виставки

2021 - «Вкрадений колір» Івано-Франківськ, центр  сучасного мистецтва
2019 - «Початок», м. Калуш

 

ВІДГУКИ (1) Залишити відгук
Уте Кільтер Відгук мистецтвознавця 21/06/2022

«Старі рани» від Василя Локатиря

Там немає символів, лише робота із фактурою. Це, безумовно, абстрактне мистецтво, але саме абстрактність здатна звертатися до підсвідомого. Тому там і немає конкретної прив'язки, полотно породжує кілька різноспрямованих ідей чи все ж таки асоціацій? Наприклад, про неможливість єдності людей землі.

Фактура заслуговує на окремий розгляд, покрита мішковиною поверхня, здатна надати полотну внутрішню напруженість, але водночас і обтяжити.

Це якийсь послідовник Аршиля Гірки? Джексона Поллока? Франца Кляйна? Але тільки той, хто вийшов за межі полотна? Він відрізняється обсягом, а також використанням грубшйшої, грубої з тканин - мішковиною.

Поверх цієї мішковини грубо, але не щільно прокреслені, ні, збережені вихідні, які в принципі нічого не означають, залишки написів. Це абстрактний експресіонізм, але виконаний у техніці не класичного дріпінгу Джексона Полока, тут фарби нанесені грубо, безпосередньо, «ось так!» причому від краю до центру, чорним, немов згущуючи обстановку. Плюс ще фрагменти підшиті, нашити, додані як «Старі рани» …

І як би їх не зашивали, не заштопували, рани ниють-болять; від того колір і фактура такі безрадісні, але суворі.

Прямота і безпосередність висловлювання, за відсутності агресивної енергетики, що відрізняла класиків абстрактного експресіонізму, «Старі рані» навпаки виглядають як стомлена дія, - ДІЯ – так, але стомлена, щоб не сказати млява. Тобто необхідне у своїй реалізації, проте виконане хіба що суто із почуття обов'язку. Зобов'язання.

Показати все
Уте Кільтер Відгук мистецтвознавця 21/06/2022

«Старі рани» від Василя Локатиря

Там немає символів, лише робота із фактурою. Це, безумовно, абстрактне мистецтво, але саме абстрактність здатна звертатися до підсвідомого. Тому там і немає конкретної прив'язки, полотно породжує кілька різноспрямованих ідей чи все ж таки асоціацій? Наприклад, про неможливість єдності людей землі.

Фактура заслуговує на окремий розгляд, покрита мішковиною поверхня, здатна надати полотну внутрішню напруженість, але водночас і обтяжити.

Це якийсь послідовник Аршиля Гірки? Джексона Поллока? Франца Кляйна? Але тільки той, хто вийшов за межі полотна? Він відрізняється обсягом, а також використанням грубшйшої, грубої з тканин - мішковиною.

Поверх цієї мішковини грубо, але не щільно прокреслені, ні, збережені вихідні, які в принципі нічого не означають, залишки написів. Це абстрактний експресіонізм, але виконаний у техніці не класичного дріпінгу Джексона Полока, тут фарби нанесені грубо, безпосередньо, «ось так!» причому від краю до центру, чорним, немов згущуючи обстановку. Плюс ще фрагменти підшиті, нашити, додані як «Старі рани» …

І як би їх не зашивали, не заштопували, рани ниють-болять; від того колір і фактура такі безрадісні, але суворі.

Прямота і безпосередність висловлювання, за відсутності агресивної енергетики, що відрізняла класиків абстрактного експресіонізму, «Старі рані» навпаки виглядають як стомлена дія, - ДІЯ – так, але стомлена, щоб не сказати млява. Тобто необхідне у своїй реалізації, проте виконане хіба що суто із почуття обов'язку. Зобов'язання.

Показати все