Пн — Нд з 9:00 до 20:00
)
Булкіна Анна
Місце народження: Луганськ
Проживання та робота: Львів
Художниця про себе та свої твори:

Малярство Анни Булкіної - то наближення світу до тіла. Світ, що спостерігається шкірою до щільності й м'якості фактур, - таким він сприймався би крізь шпарку між обважнілими повіками, у вечірній розімлівості під охололим сонцем.

Показати все
Роботи автора (89)
Біографія
Освіта

1988-1992 - Художнє училище, Луганськ

1993-1999 - Академія мистецтв, Львів

Виставки

1995 - Міжнародна виставка "Осінній салон", Львів

1997 - Персональна виставка в галереї "Яровит", Львів

1998 - "Нові пропозиції", Музей етнографії, Львів

2000 - Персональна виставка, галерея "Грифон", Київ

2000 - Персональна виставка, Івано-Франківськ

2001 - Групова виставка "13", Палац Мистецтв, Львів

2009 - Міжнародна виставка "Lemkivskij Jerusalem", Gorlica, Poland

2010 - Персональна виставка в кафе "Світ кави", Львів

2011 - Персональна виставка в галереї "KORALLI", Львів

2011 - "Біла виставка", галерея "KORALLI", Львів

2012 Персональна виставка, галерея "KORALLI", Львів.

2013 - Серія персональних виставок в 10-ти містах Литви, в рамках проекту "Art in Old Lithuanian Manors 2013"

Пленери

2008 - "Віпче", Верховина, Карпати

2012 - "Raigardas", Druskininkai, Lithuania

2014 - "Terrakultura", Шешори, Карпати

2015 - "Dubisi", Lithuania

2015 - "Ciurlionis",  Галерея "SOFA", Druskininkai, Lithuania

2015 - "Izki", с. Ізки, Карпати

2016 - "Ciurlionis", Галерея "SOFA", Druskininkai, Lithuania

Відгуки (2) Залишити відгук
Мистецтвознавець KyivGallery Відгук мистецтвознавця 26/06/2018

Значною перевагою абстрактного мистецтва порівняно з іншими видами є те, що воно алегорично розкриває перед нами щось сокровенне, що простими засобами подати неможливо.

Зачаровують розказані живописною мовою історії Анни Булкіної - це цілісне життєве дійство, схоже на театральне. Відчуття посилюється ще більше, коли вдивляєшся в персонажів, що нагадують якихось "архетипів" або неземних істот. Вони чарівні й магнетичні. Цей магнетизм проявляється не лише в пластичній мові, але і в кольоровому ряді.

Так в картині "Екзотична вечірня постановка" колірна палітра надзвичайно вишукана. Невидиме світло, що тече крізь простір картини,  виявляє найніжніші перламутрові переливи блакитного, перлинно-рожевого і ніжно-червоного та неквапливо згасає в кутках полотна в коричневих і зелених тонах. Подібні повітряні мерехтіння фарб, що наче світяться зсередини, характерні для всіх робіт Анни. Цю стихію кольорів художниця вписує в чіткі контурні обриси, і все зображене: дерева, предмети, персонажі, здаються монолітними і мирними в своїй статичності. І глядача не полишає відчуття, що ці люди і тварини, що дивляться на тебе з картин, неквапливо споглядають самі себе.

Показати все
Остап Сливинський Відгук мистецтвознавця 12/07/2018

Світло, що западає у скрихітнілу щілину між тілом і світом, переведено у якусь іншу, паралельну палітру, не властиву жодному сезонові чи порі дня. Це есенція світла, що осідає на дні розпеченої за день скляної посудини, перевернутого паноптикуму.

Малярство затінку, "мертвих сезонів", затяжних відпливів. Навіть межові образи цієї меланхолійної панорами (абсолютне чорне - крук, що посідає біля роспластаного на піску тіла,  і гранично яскраве - літня кав'ярня, обрамлена притомленими звучаннями аккардиона і труби) не виходять з цієї рівномірної процесії, хронометрії свідомість того, хто присутній у картині лише тілом, нехай і чутливим, настороженим. Читання, сон, смерть - ось форми його відсутності, що відчуваються нами водночас як пелена і простір для розгадувань.

Глядач картини Булкіної - то випадковий світок. Дзеркало, відображення - чергова загадка. Людина, що дивиться в дзеркало - також відсутня для нас?  На цих картинах вона зазвичай зображена у профіль, у позі "напівприсутності", тоді як саме відображення дивиться просто нам в очі. Можливо,такою є обережність речей, що воліють відкриватися через систему дзеркал, а стіна платонівскої печери - відкрита сріблом? Ми ж - знов неуникно сторонні, хоча, закони оптики такі, що Вона, та, що дивиться у дзеркало, ставши напівпрофіль, побачить у ньому нас. Нас.

Показати все
Мистецтвознавець KyivGallery Відгук мистецтвознавця 26/06/2018

Значною перевагою абстрактного мистецтва порівняно з іншими видами є те, що воно алегорично розкриває перед нами щось сокровенне, що простими засобами подати неможливо.

Зачаровують розказані живописною мовою історії Анни Булкіної - це цілісне життєве дійство, схоже на театральне. Відчуття посилюється ще більше, коли вдивляєшся в персонажів, що нагадують якихось "архетипів" або неземних істот. Вони чарівні й магнетичні. Цей магнетизм проявляється не лише в пластичній мові, але і в кольоровому ряді.

Так в картині "Екзотична вечірня постановка" колірна палітра надзвичайно вишукана. Невидиме світло, що тече крізь простір картини,  виявляє найніжніші перламутрові переливи блакитного, перлинно-рожевого і ніжно-червоного та неквапливо згасає в кутках полотна в коричневих і зелених тонах. Подібні повітряні мерехтіння фарб, що наче світяться зсередини, характерні для всіх робіт Анни. Цю стихію кольорів художниця вписує в чіткі контурні обриси, і все зображене: дерева, предмети, персонажі, здаються монолітними і мирними в своїй статичності. І глядача не полишає відчуття, що ці люди і тварини, що дивляться на тебе з картин, неквапливо споглядають самі себе.

Показати все
Остап Сливинський Відгук мистецтвознавця 12/07/2018

Світло, що западає у скрихітнілу щілину між тілом і світом, переведено у якусь іншу, паралельну палітру, не властиву жодному сезонові чи порі дня. Це есенція світла, що осідає на дні розпеченої за день скляної посудини, перевернутого паноптикуму.

Малярство затінку, "мертвих сезонів", затяжних відпливів. Навіть межові образи цієї меланхолійної панорами (абсолютне чорне - крук, що посідає біля роспластаного на піску тіла,  і гранично яскраве - літня кав'ярня, обрамлена притомленими звучаннями аккардиона і труби) не виходять з цієї рівномірної процесії, хронометрії свідомість того, хто присутній у картині лише тілом, нехай і чутливим, настороженим. Читання, сон, смерть - ось форми його відсутності, що відчуваються нами водночас як пелена і простір для розгадувань.

Глядач картини Булкіної - то випадковий світок. Дзеркало, відображення - чергова загадка. Людина, що дивиться в дзеркало - також відсутня для нас?  На цих картинах вона зазвичай зображена у профіль, у позі "напівприсутності", тоді як саме відображення дивиться просто нам в очі. Можливо,такою є обережність речей, що воліють відкриватися через систему дзеркал, а стіна платонівскої печери - відкрита сріблом? Ми ж - знов неуникно сторонні, хоча, закони оптики такі, що Вона, та, що дивиться у дзеркало, ставши напівпрофіль, побачить у ньому нас. Нас.

Показати все