- KyivGallery
- Художники та Скульптори
- Носань Володимир
Носань Володимир
Володимир Носань – відомий в Україні та за її межами графік, живописець, книжковий ілюстратор. Дякуючи цій «тріаді», його творчість набула органічного втілення і своєрідного «примирення» живопису і графіки, композиційному конструюванню цільних, узагальнених картинних образів. У блискуче зреалізованому автором художньому експерименті помітно вплив далекосхідної і вітчизняної гравюри, постімпресіонізму і модерну, «суворого стилю» майстрів мистецтв 1960-х років.
Володимир Носань, маляр, що вирізняється якоюсь живою манерою артистизму. Він сповнений сил мистецьких й моралі. Сил — творити диво. Відчувати чарбарви, густоту повітря… І це підносить, пробуджує, випрямляє. Нині — це його білий птах. Птах долі, попри свист паперових корабликів і міражів. Його справжність, ніби ховається з лиця за благородну усмішку й скромність.
Основу живописних пошуків автора складає не об’ємно-пластична характеристика зображуваного, а притаманна йому декоративна колористична побудова. У пейзажах відчутно шлях від натурного враження до його філософського осмислення і конструювання цілісних, узагальнених картинних образів, суголосних авторському баченню.
У своїх картинах він компонує власні краєвиди, насичує їх своїм настроєм, надихаючи власною думкою, додаючи те, чого немає у природі, а є в душі автора, розкриваючи двері із трьохвимірного стану матерії до душевного простору. Тому його олійний живопис часто уподібнено вишуканій гризайлі, матовій гуаші, рисунку тушшю і кольоровій ліногравюрі, що вимагає саме такої мови образотворчого вислову.
Картини художника
(32)- Всі твори (32)
- Наявні (8)
- Продані (24)
-
Сортування
1998 – закінчив ХХПІ за спеціальністю «Графіка».
Займався в майстерні Віктора Звольського і в майстерні Віктора Гонтарова.
2000 – працює в Харківській державній академії дизайну і мистецтв
на кафедрі рисунка, доцент (2021)
2003 – Харківська організація Національної спілки художників України
2018 – Заслужений діяч мистецтв України
Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок та пленерів
Володимир Носань – відомий в Україні та за її межами графік, живописець, книжковий ілюстратор. Дякуючи цій «тріаді», його творчість набула органічного втілення і своєрідного «примирення» живопису і графіки, композиційному конструюванні цільних, узагальнених картинних образів. У блискуче зреалізованому автором художньому експерименті помітно вплив далекосхідної і вітчизняної гравюри, постімпресіонізму і модерну, «суворого стилю» майстрів мистецтв1960-х років.
Основу живописних пошуків автора складає не об’ємно-пластична характеристика зображуваного, а притаманна йому декоративна колористична побудова. У пейзажах відчутно шлях від натурного враження до його філософського осмислення і конструювання цілісних, узагальнених картинних образів, суголосних авторському баченню.
Теплим гумором, ностальгійним щемом за втраченим раєм – дитинством, як оазою абсолютного відчуття щастя, позначено роботи з умовним поетичним підтекстом шевченківського «мені здається, що це я, що це ж та молодість моя».
Поєднання «ню» і натюрмортів вирішено контрастно, з використанням двох-трьох кольорів вишуканих розтяжкою рожево-сірого, жовто-зеленого, брунатно-сірого. Майстер використовує прийом зіставлення темного фону з легкими, ледь оживленими майже прозорими тінями, тілом оголених жінок.
У своїх картинах він компонує власні краєвиди, насичує їх своїм настроєм, надихаючи власною думкою, додаючи те, чого немає у природі, а є в душі автора, розкриваючи двері із трьохвимірного стану матерії до душевного простору. Тому його олійний живопис часто уподібнено вишуканій гризайлі, матовій гуаші, рисунку тушшю і кольоровій ліногравюрі, що вимагає саме такої мови образотворчого вислову.
Володимир Носань – відомий в Україні та за її межами графік, живописець, книжковий ілюстратор. Дякуючи цій «тріаді», його творчість набула органічного втілення і своєрідного «примирення» живопису і графіки, композиційному конструюванні цільних, узагальнених картинних образів. У блискуче зреалізованому автором художньому експерименті помітно вплив далекосхідної і вітчизняної гравюри, постімпресіонізму і модерну, «суворого стилю» майстрів мистецтв1960-х років.
Основу живописних пошуків автора складає не об’ємно-пластична характеристика зображуваного, а притаманна йому декоративна колористична побудова. У пейзажах відчутно шлях від натурного враження до його філософського осмислення і конструювання цілісних, узагальнених картинних образів, суголосних авторському баченню.
Теплим гумором, ностальгійним щемом за втраченим раєм – дитинством, як оазою абсолютного відчуття щастя, позначено роботи з умовним поетичним підтекстом шевченківського «мені здається, що це я, що це ж та молодість моя».
Поєднання «ню» і натюрмортів вирішено контрастно, з використанням двох-трьох кольорів вишуканих розтяжкою рожево-сірого, жовто-зеленого, брунатно-сірого. Майстер використовує прийом зіставлення темного фону з легкими, ледь оживленими майже прозорими тінями, тілом оголених жінок.
У своїх картинах він компонує власні краєвиди, насичує їх своїм настроєм, надихаючи власною думкою, додаючи те, чого немає у природі, а є в душі автора, розкриваючи двері із трьохвимірного стану матерії до душевного простору. Тому його олійний живопис часто уподібнено вишуканій гризайлі, матовій гуаші, рисунку тушшю і кольоровій ліногравюрі, що вимагає саме такої мови образотворчого вислову.