Магічне поєднання глини, води, вогню та людської фантазії протягом тисячоліть давало життя дивовижним творам декоративно-ужиткового мистецтва. Мандруючи континентами і вбираючи в себе національну специфіку локальних культур, кераміка постійно знаходила нові художні форми. Незважаючи на свою популярність, вона так і не спромоглася повністю вичерпати свій потенціал, залишаючи майстрам-керамістам можливість сказати світові щось нове, недомовлене в попередні епохи. На початку XXI століття кераміка продовжує приковувати увагу глядачів, спілкуючись з ними стародавньою як саме людство мовою пластичних форм. Джерелами натхнення для майстрів нової генерації стають філософські ідеї, етнічні мотиви, ландшафти сучасних міст, витонченість технічних пристроїв, фантастичні панорами зоряних світів і ритм життя, що постійно прискорюється.
Магдалена Одундо
Британсько-кенійська художниця Магдалена Одундо початкову освіту здобула в Індії та Кенії. Мистецтвом кераміки вона зацікавилася під час навчання професії графічного дизайну віком 22-23 роки. Пізніше вона навчалася гончарству у Кенії, Нігерії та штаті Нью-Мексико. Всі твори Магдалени виготовляються вручну за допомогою технік навивки та поетапного полірування. Подвійне випалення надає виробам характерного темного кольору і робить поверхню ідеально гладкою.
Робота з кераміки, Магдалена Одундо. Фотографії © artfund.org
Техніки Магдалени мають багато спільного з техніками, які були популярними ще в античні часи. Але творчість художниці не зводиться до механічного запозичення. Своє натхнення художниця активно черпає у культурі Китаю та Мексики. У деяких творах чітко проглядаються елементи людського тіла (вигини хребта та рук, контури живота).
Брі Руаїс
Американська художниця Брі Руаїс здобула популярність завдяки екстравагантності своїх робіт та прагненню до глибокого символізму у творчості. Вона використовує глину, еквівалентну масі її власного тіла, для створення творів зі складною конфігурацією, відповідних людському тілу. Керамічні панно у формі квітки з різнокольоровими пелюстками на виставках доповнюють наземні арт-об'єкти. Листи кераміки буквально накочуються на відвідувачів виставок Брі, передаючи на рівні тілесності відчуття динаміки та життєвої сили. Унікальна техніка художниці витончено долає важкість матеріалу, створюючи відчуття легкості та невагомості важких панно. Уявлення про неї дає дивовижне панно «Здавлювання із заходу та сходу», представлене глядачам у 2020 році у Нью-Йорку. Крім традиційного для мистецтва кераміки пластичної мови, художниця використовувала цікаві колірні рішення для посилення візуального сприйняття роботи. Прагнення продемонструвати глибокий зв'язок кераміки із землею підштовхнуло художницю до повторення на панно деяких елементів рельєфу конкретних локацій та кольорів грунту на панно. Крім виставок стаціонарних робіт художниця також проводить перформанси: «В імітації поштовху вперед, поворот на 180 градусів, повтор» (2014), «Передчуття метелика, індійське чорнило та 130 фунтів глини» (2016). Сьогодні її твори можна побачити у музеях Далласа, Техасу, Бостона та Вашингтона.
Кінг Хоундекпінкоу
Відомий франко-бенінський скульптор провів своє дитинство в передмісті Парижа, де зазнав сильнішого впливу японської поп-культури. Любов до Країни Вранішнього Сонця згодом привела його до образотворчого мистецтва. У 2012 році під час подорожі до Японії Кінг відкрив для себе 6 міст, в яких розташовувалися історичні центри автентичної кераміки. В один із них, Бізен, він повертався протягом кількох років для навчання у місцевого майстра Тошіакі Шібути, який називав себе «батьком глини». Японський церемоніал та синтоїстське розуміння краси переплелися у творчості Кінга з елементами бенінського культу Вуду. За словами художника, їх усіх поєднує віра у можливість спілкування людини з вищими силами, що спрямовують наше життя. Згодом Кінг покинув стару роботу і присвятив своє життя кераміці. У 2016 році заснував програму під назвою «Землі-близнюки», присвячену міжкультурній комунікації між Японією та Беніном через обмін досвідом у мистецтві кераміки. Глина у спілкуванні культур виконує функції як художнього матеріалу, так й універсальної субстанції, що об'єднує різні традиції. Особиста історія майстра також вплітається в історію міжкультурного діалогу Японії та Беніну. Кінг створює свої твори за межами дихотомії мистецтва та ремесла, віддаючи перевагу чистому творчому пориву. Він використовує традиційні прийоми (глазурування, випалення), духовні символи та інтуїцію. Кінг вважає, що форма судини функціонує як метафізичне полотно, на якому можуть вести бесіди всі учасники, незалежно від їх походження, кольору шкіри та соціального статусу.
Роботи з кераміки, Кінг Хоундекпінкоу. Фотографії © wallpaper.com
Для художнього стилю майстра характерне прагнення використовувати прості форми для побудови складніших конструкцій, що іноді здаються перевантаженими. Яскраві кольори, глибокі фактури та металеві напилення виводять твори Кінга за рамки традиційних уявлень про кераміку. Деконструкція складних форм дає можливість глядачеві відновити внутрішню історію твору та відстежити автентичні мотиви, присутні у японській та бенінській культурах.
Рон Найджл
Знайомство Рона з керамікою відбулося ще 1950-х роках. Після цього було навчання Пітера Вулкоса, а також спільні виставки з Кеном Прайсом та іншими відомими майстрами кераміки на Західному узбережжі США. Джерелом натхнення для Рона стали роботи Джорджо Моранді, Філіпа Густона та Джорджа Херрімана, а також автентична японська кераміка та гавайські похоронні пам'ятники. Авторський стиль майстра формувався протягом десятиліть, вбираючи у собі новаторські рішення та результати вільних експериментів. Наприклад, для отримання найбільш яскравих комбінацій кольорів Рон використовував і традиційну глазур і фарби для фарбування машин. За словами майстра, він має власний «бренд» духовного мислення, яким він керується при створенні творів. Рон уникає зайвого пафосу творчої діяльності та акцентує свою увагу на самому процесі створення художньої форми у своєму дусі. Його сучасні твори схожі на мініатюрні, старанно продумані, об'єкти різної конфігурації з неоднозначним змістом. У них можна побачити контури небесних тіл, фрагменти кінцівок тварин, гілки дерев і купи гною, інколи ж все відразу. Творчість майстра отримує високі оцінки сучасників: скульптури можна побачити у Метрополітені у Нью-Йорку, у музеях мистецтв у Сан-Франциско та Лос-Анджелесі. У 2013 році його твори були представлені на 55-й Венеціанській бієнале.
Земер Пелед
Освіту молода ізраїльська художниця здобула у Королівському коледжі мистецтв у Лондоні. У творчості Земер досліджує особливості естетичного сприйняття природи з допомогою складних форм. Її твори нагадують ірреальні об'єкти, що руйнуються і одночасно розвиваються, що складаються з сотень фарфорових уламків. Деякі з них схожі на квіти та мешканців морського дна, а інші стають фантазійним втіленням емоцій та бажань.
«Керамічна квітка» Земер Пелед. Фотографії © archidea.com.ua
У портфоліо Земер зустрічається також посуд із оригінальним розписом. Метод інтуїтивно-орієнтованого пошуку нових конфігурацій дає можливість художниці вийти за рамки вже існуючих у природі форм і робить твори по-справжньому оригінальними. Точність з'єднання фрагментів та дивовижна симетрія об'єктів наочно демонструють, з якою любов'ю та уважністю Земер підходить до їхнього створення. Твори художниці вже були представлені на аукціоні Sotheby's, у лондонській Saatchi Gallery та художньому музеї Нельсона Аткінса у Канзас-Сіті. Фотографії робіт Земер мали змогу побачити читачі видань Vogue, O Magazine та Elle.
Дженезіс Беленджер
Американська художниця у світі кераміки відома своєю любов'ю до різних форм, що повторюють контур тіла. Деякі твори Дженезіс, покриті фарбами помадних відтінків, мають стилістичну схожість із образами творів епохи раннього поп-арту. Вони слухають вухами і дивляться на глядача людськими очима, іноді підморгуючи віями. Одного погляду не достатньо, щоб пережити цілий калейдоскоп яскравих емоцій і відчуття душевної теплоти. Художниця працює з керамікою, металом, оббивкою та іншими матеріалами. На відміну від колег по цеху, Дженезіс віддає перевагу матовим поверхням. Серед її робіт є не лише скульптури та предмети побуту, а й імерсійні інсталяції, що занурюють глядача у видозмінені вестибюлі, холи готелів, апартаменти. Такі простори художниця наповнює традиційними для її творчості образами доглянутих жіночих рук, залишків десертів, недокурених цигарок. Тут же можна побачити середньовічні меблі, свічки, телефони, квіти, пігулки та інші артефакти різних епох. Стилістика та кольори підібрані таким чином, щоб утримувати глядача на межі задоволення та занепокоєння. У якомусь сенсі інсталяції нагадують шведський стіл, де кожен може обрати зрозумілі образи для пошуку свого шляху до змісту твору. Деякі роботи Дженезіс підводять глядача до фундаментальних проблем суспільства: гендерні стереотипи, «застійні» уявлення про суспільні норми та сенс життя. Твори художниці можна побачити у музеях США та Франції.
Мистецтвознавець KyivGallery