Пн — Нд з 9:00 до 20:00
15 найвідоміших творів світового живопису

15 найвідоміших творів світового живопису

21/11/2021

Історія образотворчого мистецтва знає чимало полотен, що удостоєні називатися шедеврами. Їх виставляють у музеях, ретельно досліджують та продають на аукціонах за сотні мільйонів доларів. Але лише деяким із них вдається набути особливого впливу на культуру і стати символом епохи у свідомості багатьох поколінь. Популярність таких шедеврів виходить за межі вузьких кіл фахівців з історії мистецтва та активно підкорює простір масової культури. Ви можете побачити згадки про них у фільмах, перформансах, художніх творах, архітектурі, мемах та просто на вулиці.

Леонардо Да Вінчі, «Таємна вечеря» (1495-1498)

Відомий розпис геніального італійського художника епохи Відродження присвячений останній трапезі Ісуса Христа. На думку дослідників, автор зобразив момент після слів про майбутню зраду Іуди Іскаріота. Протягом століть розпис багаторазово копіювався і був розміщений у монастирських трапезних. Новий сплеск популярності твору спостерігався в середині нульових завдяки книзі Дена Брауна  «Код да Вінчі». У ній розпис став об'єктом пильної уваги з боку шукачів потаємного знання про події двохтисячолітньої давності. Посилання до сюжету роботи Да Вінчі часто використовують, коли йдеться про коло наближених або обговорення якоїсь таємниці, недоступної непосвяченим. Розпис можна побачити на стіні домініканського монастиря Санта-Марія-делле-Граціє в Мілані.

Леонардо Да Вінчі, «Мона Ліза» (1503-1505)

Один із найзагадковіших портретів в історії образотворчого мистецтва. Досі можна почути чимало припущень щодо таємничої посмішки та особистості жінки, зображеної на полотні.

Картина Леонардо Да Вінчі - Мона Ліза

«Мона Ліза» Леонардо Да Вінчі. Фотографії © gallerix.ru

Існує щонайменше 10 версій, які пояснюють, кого насправді зобразив Леонардо, але жодна із них не підкріплена переконливими доказами. У своїх творах посилання до твору залишали: Казимир Малевич, Марсель Дюшан, Фернан Леже, Сальвадор Далі, Рене Магрітт, Роберт Раушенберг, Енді Воргол та інші. Пік популярності картина досягла у вік розвитку інформаційних технологій, коли їй вдалося стати найвідомішим твором образотворчого мистецтва.

Леонардо Да Вінчі, «Вітрувіанська людина» (1492)

Зображення людини було зроблено художником у його щоденнику. Свою назву вона отримала завдяки творчості античного архітектора Вітрувія, який шукав ідеальні пропорції для архітектурних споруд шляхом вивчення пропорцій людського тіла. Вітрувіанська людина має непряме відношення до математичних рішень, описаних в епоху Античності. Ймовірно, сам Леонардо просто використав загальну ідею для своїх пошуків, на практиці не дотримуючись положень теорії Вітрувія. Малюнок став символом різних пошуків у галузі математики, орієнтованим на пропорції людського тіла. Після актуалізації проблеми захисту довкілля він став художнім втіленням ідеї гармонії людини та природи. У 2011 році Джон Квіглі в Північному льодовитому океані зобразив на льодовиках, що тануть, репліку «Вітрувіанської людини» для привернення уваги до проблеми глобального потепління.

Мікеланджело Буонарроті, «Створення Адама» (1511-1512)

Фреска на стелі Сікстинської капели присвячена моменту створення першої людини: серед ангелів Бог стикається пальцем з Адамом. Твір вважається один із найпопулярніших у масовій культурі. Відсилання до фрагмента з дотиком пальців рук часто можна побачити на рекламних банерах, картинах, у фільмах та художніх творах. Наприклад, в 10 серії 1 сезону серіалу «Світ Дикого Заходу» доктор Форд каже, що Леонардо залишив зашифроване послання на фресці, згідно з яким свідомість не є подарунком божественних сил, але є результатом діяльності нашого мозку. Як доказ він повторює пальцем у повітрі контур поля, де зображений Бог і ангели, вказуючи на його схожість із формою мозку. Сьогодні сюжет фрески вважається найуспішнішою метафорою таємниці появи людини.

Пітер Брейгель Старший, «Вавилонська вежа» (1563)

Картина нідерландського живописця стала спробою художнього осмислення біблійної історії про стовпотворіння. Згідно з Писанням, у давнину люди захотіли стати подібними до богів і для цього розпочали будівництво вежі, спрямованої в небо. Як покарання за гординю Бог змішав мови будівельників, щоб вони не змогли завершити свій зухвалий задум. З того часу вавилонська вежа стала символом марності людських надій на самовільне обожування. Пітер Брейгель Старший створив найцікавіший і захоплюючий образ цього міфу, який живе в масовій свідомості людства і в наш час. Існує 2 версії картини (віденська та роттердамська), написані в один рік. Дуже оригінальне посилання до брейгелівської версії вавилонської вежі (автентичні зикурати мали прямокутний фундамент) можна побачити в архітектурі будівлі Європарламенту в Страсбурзі. У фасаді видно характерний отвір, зображений на картині нідерландського живописця.

Каспар Давид Фрідріх, «Мандрівник над морем туману» (1818)

Полотно художника-романтика зображує традиційний для його творчості сюжет: перед лицем захоплюючої природи невідомий герой стоїть, споглядаючи безодню внутрішніх переживань. Традиційна для всіх романтиків тема внутрішньої боротьби і зосередженості на духовному бутті тут набуває оригінального художнього осмислення. Ефектні образи на полотні передають глядачеві імпульси внутрішньої напруги героя оповіді та залучають до його бачення світу. Картина Каспара визначає мовою художніх форм естетичну концепцію романтизму. Відсилання до твору можна побачити у фільмах, книгах та масовій культурі. Наприклад, у фільмі фентезі «Еспен у королівстві тролів» (2017) є епізод, де головний герой, стоячи спиною до глядача, насолоджується чудовою красою норвезьких гір.

Кацусіка Хокусай, «Велика хвиля в Канагаві» (1823-1831)

Гравюра на дереві, що зображує священну для всіх японців гору Фудзіяма, стала своєрідним мостом між образотворчим мистецтвом Заходу та Сходу. Традиційний для східного мистецтва сюжет поєднується з європейською технікою перспективи та використанням пігменту берлінська лазур.

Картина Кацусіка Хокусай - Велика хвиля в Канагаві

«Велика хвиля в Канагаві» Кацусіка Хокусай. Фотографії © ar.culture.ru

Японська гравюра привернула увагу європейських художників, режисерів та музикантів. Зображення великої хвилі на тлі гори Фудзі можна побачити у колекціях Вінсента ван Гога, Огюста Ренуара, Каміля Пісарро та інших відомих майстрів. Також картина була використана як обкладинка для партитури «Море» французького композитора Клода Дебюссі. Відсилання до твору є також у циклі «36 видів на Ейфелеву вежу», а також гравюрі «Хвиля, що вдаряється об скелю і падає аркою» пензля Анрі Рів'єра.

Ежен Делакруа «Свобода, що веде народ» (1830)

На полотні зображена жінка Маріанна з оголеними грудьми та прапором Французької республіки. У сучасній Франції її навіть вважають уособленням священного для всіх французів девізу «Свобода, Рівність, Братерство». Образ жінки, створений Делакруа, поєднує у собі риси античної богині та простої революціонерки з народу. Пізніше фрагменти картини можна було побачити на французьких франках разом із портретом її автора. Небезпідставно дослідники припускають, що образ Маріанни був використаний для розробки проекту Статуї Свободи, подарованої американцям. Твір Делакруа вплинув на традицію естетичного осмислення образу революції, революційної діяльності та свободи.

Вінсент Ван Гог, «Соняшники» (1888)

Загальна назва для двох циклів полотен. Любов до соняшників спонукала майстра приділити роботі над ними особливу увагу. Натюрморт став своєрідним брендом художника, таким самим упізнаваним у колах експертів у галузі мистецтва, як і «Мона Ліза» Да Вінчі або «Створення Адама» Мікеланджело. Під час роботи над полотнами майстер використав техніку імпасто, орудуючи мастихіном замість традиційних пензликів. Незвичне рішення надало зображенню незвичайної фактурності та рельєфності. Незважаючи на непросту долю майстра та розмаїття картин з вельми екстравагантним провенансом, саме «Соняшники» стали найбільш відомим твором.

Вінсент Ван Гог, «Зоряна ніч» (1889)

Міський пейзаж знаменитого нідерландського художника-постімпресіоніста був написаний в імпровізованій лікарняній студії після інциденту з відрізаною мочкою лівого вуха лише за один день. Оригінальна манера зображення нічного піднебіння стала родзинкою твору. Існує припущення, згідно з яким особливі психічні стани, що спостерігалися у художника протягом життя, відкрили можливість бачити світ у такому незвичайному світлі. Художні прийоми постімпресіонізму стали символом свободи та оновлення європейського мистецтва на межі XIX-XX ст.

Едвард Мунк, «Крик" (1893)

Загальна назва для серії картин норвезького художника зі схожим сюжетом. Існують різні інтерпретації творчого задуму майстра: одні бачать на полотні реакцію людини на небезпеку, що насувається, з боку криваво-червоного неба над скандинавським фіордом, а інші – жах людини, яка усвідомила свою самотність у ворожому світі. Нетривіальний сюжет картини набув нової інтерпретації у другій половині ХХ століття. Вважається, що мистецьке чуття автора підказало йому, у якому стані перебуватиме людина епохи пізнього Модерну. Після двох світових війн, епідемії Іспанки та інших катаклізмів пророцтво Мунка знаходить зовсім інше, похмуре трактування.

Сальвадор Далі, «Постійність пам'яті» (1931)

Невеликій роботі майстра судилося стати найвідомішою з його картин. Сюрреалістичний сюжет у метафоричній формі натякає глядачеві на помилковість уявлень про час як про якусь пряму лінію.

Картина Сальвадора Далі - Постійність пам'яті

«Постійність пам'яті» Сальвадор Далі. Фотографії © drinkanddraw.by

Вигляд годин, що розпливаються, викликає відчуття ефемерності, ілюзорності проекції світу в нашій свідомості. Їхня візуальна подібність із сиром створює «лампову» асоціацію із сюжетами дитячих казок та фантазій. Відсилання до художнього образу, створеного Далі, можна побачити у мультфільмах, книгах, присвячених містиці та психотехнікам.

Грант Вуд, «Американська готика» (1930)

Портрет середньостатистичних жителів сільської Америки у першій половині ХХ століття був дуже неоднозначно сприйнятий сучасниками. Наприклад, в Чиказькому інституті мистецтва роботу визнали гумористичною валентинкою, а жителі штату Айова обурилися і навіть погрожували автору розправою. Створений Вудом образ став одним із найвідоміших в американській культурі середини ХХ століття. За часів Великої депресії критики почали інтерпретувати картину у позитивному ключі як символ непохитності духу американських першопрохідників.

Рене Магрітт, «Син людський» (1964)

Картина бельгійського сюрреаліста була написана як автопортрет, але пізніше коло варіантів її інтерпретації було розширено. Зображена на полотні людина є збірним образом сучасних уявлень про успішне життя. Його обличчя закрите зеленим яблуком, що з одного боку нагадує про його зв'язок із біблійним Адамом, а з іншого – про умовність. Суворий чорний костюм і казанок регулярно можна побачити на плакатах, фільмах та інших творах. Людина на полотні Магрітта – це син людський нашого часу.

Енді Воргол, «Мерилін Диптих» (1962)

Знаменита шовкографія короля поп-арту була створена після смерті американської актриси Мерилін Монро. На першій частині диптиха копії фотографії надруковані в яскравих фарбах, що символізують розквіт сил, життя та шлях до слави. Друга частина твору виконана у чорно-білих тонах з поступовим розчиненням та зникненням образу актриси. Використовуючи досить просту техніку, автору вдалося продемонструвати повне життєве коло і створити одну з робіт, присвячених чарівній блондинці з Голлівуду.

Мистецтвознавець KyivGallery