Пн — Нд з 9:00 до 20:00

Картини шовкографією

(4)
шовкографія
Згорнути фільтри

Картини в техніці шовкографія / сериграфія

Шовкографія, сериграфія або трафаретний друк є унікальним напрямом візуального мистецтва, багатим насиченими колірними рішеннями і динамічними зображеннями, що зробило її важливою сторінкою в хроніці художніх практик. Цей стиль мистецтва, відомий своєю технікою трафаретного друку, історично виріс із потреби у масовому відтворенні зображень та перетворився на інструмент творчого самовираження.

Термін "шовкографія" походить від використання шовкових тканин як трафарет, хоча в сучасних методах застосовуються інші матеріали, такі як полімерні та металеві сітки. Важливою особливістю техніки є її здатність створювати шари фарби різної щільності, що дозволяє досягати незвичайної глибини і текстурності на різних поверхнях - від скла до кераміки, від паперу до металу.

Історія шовкографії та трафаретного друку

Витоки шовкографії сягають глибокої давнини, з її зародженням у древніх китайців у XII столітті до н.е., де вперше трафарети використовувалися для декорування тканин. Подібні техніки також використовувалися фінікійцями на Близькому Сході. З незрозумілих причин ці методи виявилися забуті століттями, але їхнє воскресіння в нових історичних і культурних контекстах довело безперечну цінність шовкографії як художньої техніки.

Шовкографія, збагачена історією та майстерністю, височіє як техніка трафаретного друку, яка вперше набула свого визнання в Європі в епоху Відродження. У XVI столітті вона активно інтегрувалася у виробничий процес, знаходячи застосування у оформленні текстильних виробів, предметів меблів, шпалерних покриттів та металевих робіт. Тим не менш, через елітарність і дорожнечу натурального шовку, ця практика тривалий час залишалася долею обраних.

Трансформація в доступніший напрямок відбулася на початку XX століття, коли в 1907 році англійський інноватор Самуель Саймон представив світу патент на технологію трафаретного друку, що здійснюється через шовкову тканину. Це відкриття започаткувало революційний розвиток шовкографії, яка вийшла за межі промислового використання і стала активно застосовуватися в художньому світі для відтворення картин і плакатів.

Епоха Великої депресії у Сполучених Штатах ознаменувалася створенням Федерального художнього проекту у 1935 році, метою якого була фінансова підтримка штучної спільноти. У рамках цієї ініціативи у 1940 році виникло "Національне Сериграфічне товариство", яке зібрало до своїх лав понад 50 талановитих художників, захоплених новаторськими можливостями шовкографії. Наступні два десятиліття ознаменувалися злетом популярності цього мистецтва і його твори стали гордістю музейних експозицій.

Пройшовши шлях від ремісничого досвіду до мистецтва з великої літери, шовкографія виросла в один із ключових напрямків сучасного художнього процесу. Вона залучила сотні майстрів, чиї роботи здобули визнання та завоювали світові арт-ринки. Сериграфія сьогодні — це синонім яскравості та оригінальності у художньому виразі, нарівні з такими дисциплінами, як живопис та скульптура.

У XX та XXI століттях шовкографія залучила безліч знаменитих художників, які прагнуть освіжити та розширити горизонти своєї творчості. Гай Маккой, один із першопрохідників сериграфії, не лише організував першу виставку шовкографічних естампів у Нью-Йорку, а й активно сприяв поширенню цього мистецтва по всій Америці. Інші помітні імена, такі як Макс Артур Кон, Ентоні Велоніс, Коріта Кент і легендарний Енді Уорхол, виявилися значними фігурами на цьому шляху, вносячи внесок у розвиток шовкографії та збагативши художній світ своїми неповторними роботами.

Відомі художники та їх картини шовкографією

У сучасному мистецтві трафаретний друк набув поширення для створення оригінальних творів, а також виробництва репродукцій.

  • Енді Уорхол - один із найвідоміших творців-шовкографістів, став символом шовкографії у мистецтві поп-арту. Його серія портретів, включаючи зображення Мерилін Монро (Marilyn Diptych, 1962) і Елвіса Преслі (Double Elvis, 1963), а також роботи, такі як 32 банки томатного супу Кемпбелл (1962), є культовими. Його «Студія 54» робила такі предмети мистецтва великими тиражами.
  • Рой Ліхтенштейн - відомий своїми роботами у стилі поп-арт, натхненними коміксами, наприклад, Whaam! (1963) та "As I Opened Fire" (1964).
  • Роберт Раушенберг – його «Combines» 1950-х років, у яких він використовував техніку шовкографії, щоб поєднати живопис та колаж, змінили уявлення про межі образотворчого мистецтва.
  • Коріта Кент - американська художниця, яка створила безліч соціально-значущих творів, включаючи «for emergency use soft shoulder» (1966).
  • Брюс Науман - експериментальний художник, який використовував шовкографію для створення серії неонових інсталяцій та відбитків, таких як "The True Artist Helps the World by Revealing Mystic Truths" (1967).
  • Кіт Харінг – художник, який створив безліч графіті та робіт з використанням шовкографії, наприклад, «Radiant Baby» (1982).
  • Банксі – художник, який приховує свою особистість, але відомий у всьому світі своїми шовкотрафаретами та графіті, такими як «Дівчинка з кулькою» (2002).
  • Шепард Фейрі – творець широко відомого зображення «OBEY» та автор шовкографій для виборчої кампанії Барака Обами, включаючи «HOPE» (2008).

Сучасні українські художники активно використовують цю техніку під час створення своїх робіт. Шовкографія не має обмежень, вона використовується у всіх напрямках живопису, графіки та скульптури, дозволяючи комбінувати різні матеріали для посилення художнього ефекту.

Українське мистецтво шовкографії в останні роки демонструє значне творче піднесення завдяки майстрам, які не лише підтримують традиції, а й відкривають нові горизонти. Використання шовкографії українськими художниками характеризується особливою чуттєвістю та інноваційним підходом до матеріалу. Так, трафаретний друк у їхніх руках перетворюється на потужний інструмент для дослідження та вираження соціокультурних реалій сучасної України.

Унікальність шовкографії як техніки полягає в тому, що навіть обмежені тиражі зберігають у собі неповторність: кожен відбиток, будучи частиною серії, залишається єдиним у своєму роді за рахунок нюансів у відтінках та текстурі. Ця особливість робить мистецтво шовкографії живим та затребуваним, а твори сучасних українських митців – цінними колекційними об'єктами, цінність яких неминуче зростатиме з часом. Саме через ці тонкі відмінності у кожному відбитку шовкографія відкриває нескінченне поле для творчого самовираження, дозволяючи художникам створювати роботи, які є не просто зображеннями, а й носіями унікального мистецького почерку.

Цікаво те, що картини шовкографією від сучасних художників згодом тільки зростають у ціні, оскільки навіть створені у кількох примірниках твори однаково відрізняються одна від одної в дрібницях, і кожен із них залишається унікальним.