Картини ксилографія

Ксилографія - шедевр графічного мистецтва

Ксилографію належать до найдавнішого виду рельєфної друкованої графіки. Слово має давньогрецьке коріння: «xylon» означає – «дерево», а «grapho» – «малювання». Художники, що вирізали на дерев'яних пластинах картинки, наносять відразу на опуклу сторону фарби. Після цього роблять друк на заздалегідь заготовленому матеріалі: папері, тканині. Щоб отримати багатобарвний малюнок, готують відразу кілька дощечок, на кожну наносять певний відтінок і роблять малюнки по черзі. Під час створення малюнків використовують дошки, на які шляхом різьблення наносять образ. Від майстрів потрібна особлива увага, адже деревина, один із найскладніших матеріалів, який важко піддається необхідній механічній обробці.

Історія виникнення ксилографії

Ксилографія славиться не лише гарними малюнками, а ще й своїм давнім походженням. Її вперше задокументували 868 року в Китаї. Це той рік, в якому було виконано Алмазну сутру. Але незважаючи на свою давню історію, ця техніка почала з'являтися лише у 15 столітті в Нідерландах та Європейських країнах: в Іспанії, Німеччині, Франції, Італії. Найчастіше ксилографію використовували під час виготовлення ілюстрованих книг. Вони стояли дуже дорого, купити могли лише добре забезпечені люди.

Завдяки роботі великих майстрів: Альбрехта Дюрера, Лукаса Кранаха, Ганса Гольбейна, цей вид графіки став справжнім засобом для виконання яскравих шедеврів у мистецтві. Німецькі гравюри на дереві чимось нагадували картини на склі. У 17 і 18 столітті ксилографія поступово почала зникати її заміну прийшло глибоке гравіювання. У дев'ятнадцятому столітті, завдяки шедеврам Томаса Бьюїка, це мистецтво знову увійшло в моду. Незвичайні гравюри, видавлені на дереві, мали велику популярність у двадцятому столітті. Використовувалися для оформлення будинків, квартир, стін, будівель, меблів. Вони надавали гарного і незвичайного вигляду.

Як створюються сучасні шедеври за допомогою ксилографії

Графіку вважають унікальною у всьому світі, кількість тиражів випускають невеликими кількостями, адже її підписує сам художник. На основі робиться картинка, її фарбують у певні кольори. Матриця може бути абсолютно різних видів:

• пластини з металу застосовують під час виготовлення відбитка;
• камінь - у літографії;
• дерево застосовують у ксилографії;
• лінолеум у ліногравюрі.

Для виробництва плоскої полірованої дошки можна використовувати таке дерево: дуб, сосна, яблуня, вишня. Волокно ґрунтується, наноситься підготовлений малюнок за допомогою пера. Гострим ножем лінії по обидва боки акуратно відрізають. Під час друку фарба красиво накладається спочатку тампонами, лише потім валиком. Аркуш паперу кладуть на опуклий бік деревини, його поступово продавлюють пресом. Малюнок плавно переносять із дошки на папір. У торцевій ксилографії застосовують щільну деревину. Її ріжуть за допомогою спеціального різця. Завдяки торцевій ксилографії штрихи виходять тонкі, рівні та красиві, з різним ступенем насиченості.