- KyivGallery
- Художники та Скульптори
- Болюх Микола
Болюх Микола
Український художник Микола Болюх має помітний індивідуальний стиль.
Твори відображають багатовимірні сюжети, в яких реальні події переплітаються з іншими, паралельними реаліями. У картинах художника, як у калейдоскопі, заподіяні персонажі різних епох, але за тим контрастом часто ми вбачаємо незмінність людської природи. Світ його картин асоціативний і метафізичний.
Напрямок творчості Миколи Болюха, її концепція - це романтична філософія.
Картини художника
(26)- Всі твори (26)
- Наявні (18)
- Продані (8)
-
Сортування
1978 - Харківська державна академія дизайну і мистецтв
1989 - Національна спілка художників України
Учасник міжнародних та національних, всеукраїнських виставок.
Роботи зберігаються в музеях України, приватних колекціях Росії, Канади, Франції, Німеччини.
На густонаселених полотнах Миколи Болюха зустрічаються персонажі різних епох і світів. Його образи немов застигли в часі, в ефемерному просторі, що вібрує яскравими фарбами. На тлі ідилічних пейзажів, чудових далей і архітектури гуляють, шарудячи пишними сукнями пані під руку з кавалерами, парочки цілуються, музиканти грають свої концерти. Однак лише на перший погляд все здається таким безтурботним: люди занурені в свій внутрішній світ, їх пози і обличчя статичні. Це своєрідна естетична іронія автора на незмінність людської природи.
Перед нами постає якесь театральне дійство, часом багатовимірне - образи злиті воєдино з оточуючим світом, а в одному сюжеті перетинаються і співіснують персонажі з паралельних реалій. Святі і ангели живуть на одному полотні з народом, простір картини наповнений символічними предметами. Художник не розповідає нам, але ніби натякає, що божественне завжди поруч, протягом всієї історії людство перебуває під захистом і невпинним наглядом вищих мудрих істот. Підписи до картин дають нам відповіді, але народжують і нові питання, спонукають до роздумів.
Суміш іронії і небесних висот як міцний емоційно інтелектуальний коктейль з терпким присмаком таємниці, лоскоче нерви і збуджує уяву. А вишуканий мерехтливий колорит, ніби розсип коштовностей, дарує високу естетичну насолоду.
На густонаселених полотнах Миколи Болюха зустрічаються персонажі різних епох і світів. Його образи немов застигли в часі, в ефемерному просторі, що вібрує яскравими фарбами. На тлі ідилічних пейзажів, чудових далей і архітектури гуляють, шарудячи пишними сукнями пані під руку з кавалерами, парочки цілуються, музиканти грають свої концерти. Однак лише на перший погляд все здається таким безтурботним: люди занурені в свій внутрішній світ, їх пози і обличчя статичні. Це своєрідна естетична іронія автора на незмінність людської природи.
Перед нами постає якесь театральне дійство, часом багатовимірне - образи злиті воєдино з оточуючим світом, а в одному сюжеті перетинаються і співіснують персонажі з паралельних реалій. Святі і ангели живуть на одному полотні з народом, простір картини наповнений символічними предметами. Художник не розповідає нам, але ніби натякає, що божественне завжди поруч, протягом всієї історії людство перебуває під захистом і невпинним наглядом вищих мудрих істот. Підписи до картин дають нам відповіді, але народжують і нові питання, спонукають до роздумів.
Суміш іронії і небесних висот як міцний емоційно інтелектуальний коктейль з терпким присмаком таємниці, лоскоче нерви і збуджує уяву. А вишуканий мерехтливий колорит, ніби розсип коштовностей, дарує високу естетичну насолоду.