Повідомлення таблоїдів про продаж картин за сотні мільйонів доларів в одних читачів викликають інтерес до мистецтва, в інших - здивування, а в третіх - бажання зірвати великий куш хибним шляхом. Але за пограбування аж ніяк не завжди беруться професіонали, тому спроби роздобути шедеври часто закінчуються курйозами та анекдотичними ситуаціями. Нижче ми розповімо вам про найбільш незвичні викрадення творів мистецтва.
Благородні викрадачі
Не зовсім звичайна історія викрадення арт-об'єктів сталася 2003 року в Манчестері. У нічний час доби невідомі проникли в художню галерею Вітворт і викрали 3 полотна авторства Поля Гогена, Пабло Пікассо, Вінсента Ван Гога на суму 5,5 млн доларів.
«Макове поле» Вінсент Ван Гог. Фотографії © vincentvangogh.org
Незабаром викрадені картини було виявлено в громадському туалеті неподалік від галереї разом із запискою, в якій викрадачі заявили, що пограбування було організовано з метою демонстрації недоліків системи безпеки. Самі роботи не постраждали і незабаром зайняли колишні місця в галереї.
Розміри мають значення
Ще одна спроба зухвалого пограбування злодіями-дилетантами була зроблена 2012 року. Тоді викрадачі проникли в приміщення стокгольмського музею і забрали кілька полотен, зокрема роботу шведського майстра живопису Карла Ларссона "Світлотінь". Зловмисники ретельно готували пограбування, але забули уточнити розміри картин. Виявилося, що в салон легкового авто полотно "Світлотінь" (близько 1м на 1м) просто не вміщується. Мабуть, у метушні грабіжники взагалі відмовилися від свого початкового задуму і залишили все вкрадене: ще 2 картини було виявлено в сміттєвому контейнері неподалік.
Самі винні
У 2012 році в роттердамському музеї Кюнстхал молодий чоловік румунського походження Раду Догару менш ніж за 2 хвилини зняв і спакував роботи Моне, Пікассо, Гогена, Матісса, Хаана і Фрейда на суму близько 200 млн доларів. Грабіжник був необережний, і його обличчя потрапило в об'єктив камер спостереження. Після арешту горе-викрадач навіть заявив про намір подати зустрічний позов до музею, звинувативши установу в надмірно недбалому ставленні до питань безпеки. Але спроби вдавати з себе жертву не увінчалися успіхом, і Раду разом із подільниками відправився за ґрати. Під час розслідування його мати заявила в суді, що спочатку зберігала полотна у валізі, закопаній на кладовищі в селі Каракліу в Румунії, але пізніше спалила картини в духовці. Під час обшуку в злощасній печі було знайдено пігменти і цвяхи, вік яких збігається з віком картин.
Скульптура чи металобрухт?
У 2005 році стало відомо про викрадення бронзової скульптури "Чоловік, що лежить" авторства Генрі Мура в Хартфордширі, Англія. Вартість бронзового монумента вагою 2 тонни оцінювалася в 18 млн доларів. Камери спостереження зафіксували, як троє невідомих протягом 10 хвилин здійснили демонтаж скульптури і, завантаживши її на автомобіль, зникли в невідомому напрямку.
«Фігура, що лежить» Генрі Мур. Фотографії © christies.com
Протягом наступних років слідчі вели безуспішні пошуки викраденої скульптури. Через 4 роки вони висунули припущення, що скоріше за все зловмисників зацікавив не сам предмет мистецтва, а бронза. У цьому випадку виручити за брилу металу вагою 2 тонни грабіжники могли не більше кількох тисяч доларів. На щастя, існує кілька версій цієї скульптури, виконаної в стилі сюрреалізму, тому шедевр повністю не втрачено для світової культури.
Нові друзі Оушена
Фільм про пригоди Денні Оушена та його друзів надихнув 4 студентів із Кентуккі на зухвале пограбування бібліотеки власного університету. Молоді люди вирішили викрасти кілька цінних книг, а також малюнки Джона Джеймса Одюбона. Для цього вони навіть розробили хитрий план із перевдяганням у старих із накладними вусами, але викрасти частину запланованого їм вдалося тільки з третьої спроби. При цьому всі книги вони так і не змогли винести з бібліотеки через значну вагу деяких з них. І все ж їм вдалося нейтралізувати бібліотекаря, сховатися від погоні і протягом кількох тижнів шукати покупця для своєї здобичі.
«Ластівка рожева, табличка 321» Джон Джеймс Одюбон. Фотографії © thisiscolossal.com
Зрештою, грабіжники вирішили продати деякі книги на аукціоні Christie's, завдяки чому на їхній слід вийшли агенти ФБР. На відміну від шахраїв з відомої трилогії студенти виявилися напрочуд безтурботними. Їхні особистості визначили за адресою електронної пошти, яку вони використовували для запису в бібліотеку і на торги в аукціонному домі. Усі учасники злочинної групи отримали по 7 років тюремного ув'язнення.
Колекція викрадених шедеврів на 2 млрд доларів
У 2001 році у швейцарському музеї в Люцерні охоронець впізнав і затримав відвідувача, причетного до викрадення музичного інструменту кількома днями раніше. Так був спійманий злодій-рецидивіст Стефан Брайтвізер, на рахунку якого на той момент було вже 239 вкрадених арт-об'єктів на суму близько 2 млрд доларів. Протягом 6 років зловмисник діяв за однією й тією самою схемою: він приїжджав у міста і селища з музеями, вивчав недоліки їхньої системи безпеки і викрадав невеликі предмети мистецтва. Щоб не викликати підозр, на період пограбування він влаштовувався працювати офіціантом у місцевих кафе і ресторанах. У деяких крадіжках брала участь його подруга Анн-Катрін Кляйнклаус, а саму здобич зловмисник зберігав у будинку матері. Після звістки про арешт сина вона взялася за знищення доказів: картини розрізала на дрібні шматочки, а статуетки, музичні інструменти та антикварні прикраси - втопила в річці. Після сумних звісток про долю творів було проведено операцію з порятунку вцілілих предметів. Для цього довелося навіть знімати верхні шари річкового ґрунту в місці утоплення арт-об'єктів. У результаті вдалося врятувати близько 100 творів, але решту було визнано втраченими назавжди. Усі співучасники злочину отримали від 18 до 36 місяців ув'язнення. Після виходу з в'язниці Брайтвізер знову потрапив у поле зору поліції 2011 році після викрадення 30 предметів мистецтва.
Помилка на 50 мільйонів
У 2010 році невідомому вдалося винести з Каїрського музею Мухаммеда Махмуда Халіла натюрморт Ван Гога "Маки". Курйоз полягає в тому, що того дня заклад відвідало всього 10 осіб, але ця обставина ніяк не допомогла поліції вийти на слід злочинців. За результатами розслідування вдалося встановити, що система охорони практично не працювала. Дивно, але цю картину з каїрського музею вже викрадали 1978 році, але тоді її вдалося повернути. Крім того, адміністрація музею отримувала попередження про проблеми з безпекою після того, як там було викрадено 9 полотен єгипетського володаря XIX століття Мухаммеда Ібрагіма Паші за рік до описаних подій.
«Маки» Вінсент Ван Гог. Фотографіі © smithsonianmag.com
На жаль, цього разу жодних зачіпок злочинець не залишив, а подальша доля шедевра залишається невідомою. Проблеми з системою безпеки коштували музею картини вартістю 50 млн доларів.
Спокій собаки на віллі в Каннах
У листопаді 1989 року на віллі в Каннах у Марини Пікассо, онуки Пабло Пікассо, було викрадено 10 найцінніших предметів мистецтва з її особистої колекції. Після обстеження місця злочину і допиту свідків серед підозрюваних виявився охоронець маєтку Жаген. Річ у тім, що під час пограбування його собака, досить грізного характеру, навіть не гавкнув. Під час допиту він зізнався в тому, що допомагав зловмисникам викрасти роботи Брейгеля, Матісса, Пікассо і Родена. За результатами розслідування поліції вдалося знайти і повернути законній власниці шедеври на суму близько 15 млн євро.
Злодій-патріот
Одне з найскандальніших викрадень в історії світового мистецтва відбулося в Луврі. 22 серпня 1911 року зі стіни музею зникла "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі, але відсутність полотна помітили тільки через кілька годин. Річ у тім, що картина тоді ще не мала нинішнього визнання і про її існування знали хіба що фахівці з історії мистецтва. Відсутність полотна першим помітив відвідувач, художник Луї Беруд. У те, що творіння да Вінчі було вкрадено, співробітники музею спершу не повірили і вирішили, що її, можливо, взяли для фотозйомок. І тільки ввечері того ж дня на місце події приїхала поліція. Розслідування інциденту затяглося на 2 роки. До числа підозрюваних потрапили художник Пабло Пікассо і поет Гійом Аполлінер, які знали реальну вартість шедевра. Останньому навіть довелося трохи посидіти у в'язниці. Зображення "Джоконди" регулярно з'являлося на головних сторінках газет із розлогими коментарями щодо художньої цінності полотна. Ажіотаж навколо картини призвів до того, що навіть пересічні французи, далекі від світу прекрасного, записувалися на курси з історії мистецтва. Затьмарити популярність "Мони Лізи" на сторінках французьких газет змогла тільки новина про загибель "Титаніка".
Викрадачем виявився співробітник Лувру італієць Вінченцо Перуджа. Його ім'я стало відоме завдяки листу директору флорентійської галереї Уффіці, в якому молодий чоловік пропонував передати картину за невелику винагороду, але тільки народу Італії. Директор одразу ж зв'язався з поліцією, і незабаром Перуджа був заарештований. На допиті грабіжник заявив, що основним мотивом крадіжки були патріотичні почуття: він хотів повернути картину в Італію, після того як її незаконно вивіз Наполеон. У підсумку, молодий чоловік відсидів близько 7 місяців за ґратами, після чого встиг повоювати на фронтах Першої світової війни. Історія з картиною зробила його знаменитістю, тому згодом він став вельми популярним декоратором. Завдяки цьому випадку "Джоконда" здобула всесвітню славу і стала уособленням епохи Відродження.
Мистецтвознавець KyivGallery