З тих пір як ціни на живопис піднялися до рекордних дев'ятизначних сум, на арт-ринку покупцям все частіше почали попадатися підробки. Останні технічні досягнення в області виробництва художніх матеріалів і точного відтворення намальованих зображень помітно поліпшили якість фальсифікату, відкривши, таким чином перед шахраями, нові горизонти. Але лише невелика частина зловмисників підробляє шедеври світового мистецтва: ставки тут дуже серйозні, а ризики невиправдано високі. Тому найчастіше підробки можна зустріти в ціновому сегменті до 1,5-2 тис. доларів. Тут ймовірність втручання регуляторів мінімальна, а вартість підробки робить недоцільним судовий розгляд.
У чому цінність оригінальних картин?
Цінність творів мистецтва безпосередньо залежить від їх походження. Справа в тому, що будь-яка картина є всього лише плодом творчого акту, відображеною на полотні історією створення шедевра. Нерівні мазки, недосконалість ліній і навіть маленькі цяточки фарби - все це створює автентичний і неповторний вигляд предмета мистецтва. Проста копія позбавлена всіх цих слідів завершеного творчого акту, що робить зображення картиною. Вдивляючись в бездоганний відбиток об'єктів або кольорових плям, спостерігач, фактично, спілкується з екзистенціальної порожнечею. У той час як оригінальна картина - це діалог глядача і майстра, який вихопив в метафізичній далині якийсь сенс чи образ.
Ще один важливий момент - теоретична і практична підготовка автора. Для того щоб навчитися писати картини, необхідно засвоїти величезний пласт культурного досвіду. Художник, який реалізував свій талант, показує глядачеві не лише особисте бачення світу, а й його сприйняття крізь призму певної художньої культури. Наприклад, підготовлений глядач легко зможе відрізнити полотна експресіоністів від полотен імпресіоністів, нехай навіть на них буде зображений один і той самий об'єкт.
Художні принти також мають свою цінність, але не художню, а скоріше естетичну. Наприклад, їх з успіхом використовують в якості дешевої прикраси для інтер'єрів. Вони стають непоганим замінником картин для не особливо вибагливих глядачів, які не дуже добре розбираються в мистецтві. Реальна вартість таких полотен зазвичай не перевищує суми витрат на виробництво і невеликої націнки.
Як створюють художні принти?
Процес створення оригінальної картини вимагає сил, часу і натхнення. Виробництво підробок направлено, перш за все, на швидке створення нових товарних одиниць, тому бізнесмени усувають все, що віддаляє їх від прибутку. Нові картини повинні з'являтися швидко і без будь-яких зупинок на пошуки натхнення. Зазвичай цей процес скорочується до декількох етапів. Спочатку з бази скопійованих картин вибирають зображення і переносять його в віртуальну пам'ять друкувального пристрою, а потім на підготовленому полотні роблять цифровий друк. Готовий малюнок розтягують на підрамнику і обрамляють. Результат такої роботи буде всім чим завгодно, але тільки не витвором мистецтва.
Основні відмінності друку на полотні від оригінальних картин
Умовно всі ознаки підробки можна розділити на дві групи: прямі і непрямі. У той час як перші стосуються різних аспектів виробництва картин, інші стосуються моментів, пов'язаних з маркетингом.
До непрямих ознак можна віднести вартість. Написання оригінальної картини вимагає не тільки натхнення і нових ідей, а й великих витрат часу, сил і матеріалів. Художнику потрібні пензлики, фарби, полотна, підрамник, майстерня, дах над головою і засоби на інші атрибути цивілізованого життя. Зі зрозумілих причин справжня картина не може коштувати дешево. Винятком можуть стати лише художники початківці, натхненні юнацьким ентузіазмом. Зрозуміло, шахраї можуть встановлювати і високі ціни, щоб не викликати підозр. Тому цей момент потрібно розглядати в комплексі з іншими.
Ще одна характерна ознака підробки - велика кількість картин одного майстра. Якщо митець не Микола Реріх, якому вдалося написати за 20 років понад 7000 полотен, то, швидше за все, перед Вами оздоблені принти.
Тепер прийшов час приділити увагу самим картинам. Перш за все, потрібно подивитися на фактуру полотна. Художники зазвичай використовують лляну або конопляну тканину середньої або великої зернистості. На лицьовій стороні полотно, покрите одним або декількома шарами грунтовки, стає більш гладким, а на зворотному можна розгледіти фактуру матеріалу з вузликами, неоднорідним переплетенням ниток і нерівностями. Для цифрового друку використовують більш однорідні поверхні: бавовняні і вінілові полотна. Тут немає нерівномірних ущільнень і вузликів. Трохи потренувавшись, Ви зможете швидко визначити походження полотна.
Деякі галеристи стверджують, що явна ознака підробки - наявність рівних країв. Але цей критерій не завжди достовірний. Справа в тому, що художники можуть заклеювати края полотна паперовим скотчем, щоб не помилитися з розмірами. Але навіть в цьому випадку краї оригінальних картин все ж будуть не такими рівними, як у принтів.
Наявність підпису - важливий показник, але все ж не основний. Свої полотна не підписували такі відомі художники, як Рембрандт, Рубенс і Хальс. До того ж, деякі шахраї домальовують фальшиві підписи після роздрукування принта.
Надійним маркером оригінальності картини може бути наявність специфічних слідів на боковинах. При роботі художники часто беруть полотно руками, забрудненими фарбою, і залишають плями різної форми. Знову ж слід бути уважним, щоб відрізнити природні сліди від тих, які спеціально домальовують після друку.
При цифровому друці всі фарби наносяться одним шаром, тому подивившись на полотно проти світла, Ви зможете помітити, чи просвічуються різні частини картини з однаковою силою. Оригінальне полотно неоднорідне: на ньому різні частини малюнка будуть просвічуватися з різною інтенсивністю.
Вивчення техніки написання картини потрібно продовжити зі збільшувальним склом. Через лупу можна побачити, чи є на картині мазки. Навіть на «гладкому» живописі можна розгледіти сліди дотику пензлем. На деяких дешевих принтах замість мазків помітні пікселі, що утворюють поля зі схожими по тону колірними точками.
З картинами, написаними на замовлення, все набагато простіше. Покупець може попросити фотографії процесу і переконатися, що картина дійсно стала результатом творчого акту.
Ілюзія фактурності
Підробками часто займаються досвідчені учасники арт-ринку, тому відрізнити їх фальшивки від оригіналу набагато важче. Для обману покупця вони можуть не тільки копіювати сліди на боковинах або домальовувати підписи, але і створювати ілюзію фактурності принта. Найпоширеніший варіант - нанесення фарб поверх надрукованого зображення для додання малюнку «рельєфності». В такому випадку тести на наявність мазків і інтенсивність проникнення сонячних променів через полотно не дадуть результату. Ще один спосіб - нанесення прозорого текстурного гелю. Поверхня полотна набуває фактурності, але при більш детальному розгляді стає помітною прозорість мазків.
Для того щоб уникнути розчарувань і марних витрат, потрібно уважно вивчати картини перед покупкою. Без достатнього досвіду за одним критерієм визначити цінність полотна вкрай важко, тому враховуйте різні прикмети в комплексі.
Мистецтвознавець KyivGallery