Етичні проблеми сучасного арт-ринку

06/07/2021
Етичні проблеми сучасного арт-ринку

У творчому пориві митці нерідко намагаються вийти за межі соціальних умовностей і порушити табу. Таким чином вони досліджують різні сторони нашого життя і допомагають глянути на нього з іншого боку. Не дивлячись на це результати творчої діяльності, а також відносини людей, пов'язані із зберіганням та перерозподілом предметів мистецтва, регулюються встановленими правилами, прописаними у законодавстві.

Але, крім них, існують також етичні норми, яким люди підкоряються не через страх покарання, а через прагнення мати чисте сумління і хорошу репутацію. На жаль, далеко не всі учасники арт-ринку бажають дотримуватись моральних норм. Це вносить у відносини людей хаос і породжує безліч етичних проблем.

Мораль, краса та меркантильний інтерес

Будь-яка картина чи статуя складається з матеріальних носіїв: художніх матеріалів, які можуть бути змінені, переміщені, знищені чи продані. Самі собою вони не викликають естетичні почуття у глядача, але без них предмет мистецтва не спроможний існувати у фізичному вимірі і бути сприйнятим. Фактично художник з їх допомогою матеріалізує ідеальний образ, що виник у його свідомості. Після такого «уречевлення» результат творчої діяльності відчужується від його творця і перетворюється на фізичний об'єкт, яким інші люди можуть розпоряджатися на власний розсуд.

Картина Ігоря Мельника - Гірська вершина

Ігор Мельник, картина "Гірська вершина", ID 12939

Перехід зі світу ідей у світ речей надає предмету мистецтва нових значень: тепер він може не лише нести сенс чи викликати захоплення, але й бути власністю, і навіть мати ціну. До того ж важливо пам'ятати, що при фізичному копіюванні не відбувається перерозподілу цінності оригіналу. Оригінал залишається в одному примірнику в одній точці простору. Ця обставина створює умови для конкуренції між бажаючими набути права володіння картиною чи статуєю. У таких умовах нерідко виникають ситуації, коли їх грошова цінність повністю затьмарює естетичну. Також власниками предметів мистецтва стають перекупники, які керуються лише бажанням отримати прибуток.

У цьому складному переплетенні краси, прагнення престижу і пристрасті до наживи народжується безліч етичних проблем, які, на жаль, неможливо вирішити раз і назавжди.

Цінність та ціна

Естетична та історична цінність картини визначає її вартість. Парадоксально, але чим більше нулів у ціннику, тим неспокійнішою стає подальша доля шедевра. Замість об'єкта загального захоплення предмети мистецтва перетворюються на бажану здобич для шахраїв і спекулянтів, приносячи нещастя своїм власникам і штовхаючи інших людей на злочини. Існує також комплекс інших проблем, пов'язаних із грошовою вартістю картин. Не всім художникам вдається повністю присвятити себе творчості, як Вінсент ван Гог чи Леонардо да Вінчі.

Картина Олексія Малих - Знак І

Олексій Малих, картина "Знак І", ID 12844

Необхідність вести людський спосіб життя рано чи пізно змушує звернути увагу на економічну складову своєї діяльності. Результатом зміни пріоритетів стає орієнтація на споживача та ринок. Покупець починає диктувати свою волю, спираючись на дуже примітивне уявлення про мистецтво. Замість того, щоб відкривати глядачеві метафізичні далі нашого буття художники перетворюються на ремісників, створюючи всі умови для панування смаків натовпу. Утримати баланс між потребою заробляти та займатися справжнім мистецтвом вдається далеко не всім.

У певному сенсі митці несуть відповідальність перед суспільством за рівень його культурного розвитку. Зрозуміло, ніхто не має права тут диктувати свою волю іншим, але свідомість та відповідальність є важливими перевагами справжнього майстра.

Проблема елітарності мистецтва

Після задоволення базових потреб завжди настає момент, коли людина починає шукати у житті щось важливе, особливе, піднесене. Багато хто задовольняє це прагнення захопленням мистецтвом як діяльністю, яка направлена до метафізичного світу. Деякі філософи навіть стверджують, що здатність будувати естетичні відносини зі світом є найважливішою відмінністю людини від тварини. На жаль, по-справжньому витончена натура дарована не всім, а для роботи над розвитком смаку багатьом не вистачає цілеспрямованості.

Картина Олексія Малих - Світло бажань

Олексій Малих, картина "Світло бажань", ID 12832

Інтуїтивно відчуваючи, що справжній аристократ духу обов'язково має бути поціновувачем краси, багато хто починає імітувати свою зацікавленість, обмежуючись розучуванням популярних фраз з лексикону мистецтвознавців та колекціонуванням картин, цінність яких вони не розуміють. Подібна активність нерідко кидає тінь на вищі сегменти арт-ринку і відлякує людей, здатних цінувати справжню красу.

Таким чином, високий статус мистецтва стає принадою для людей, які намагаються уявити себе в кращому світлі, що в свою чергу призводить до деградації мистецтва, як форми суспільного мислення. Важко знайти іншу сферу в нашій культурі, яка б так само сприяла  поширенню снобізму.

Обман як центральна етична проблема арт-ринку

Прагнення отримати додатковий прибуток та підняти ринкову вартість витвору мистецтва спонукає учасників арт-ринку до обману. Це може бути як і відверта брехня про реальну естетичну цінність твору, так і маленькі недомовки. Обман та відверта фальсифікація часто зустрічаються у сегменті антикваріату. Відмінною ілюстрацією цього явища може бути історія, що сталася у 1984 році. Під час чищення каналу в Ліворно виявили гранітні голови, авторство яких експерти поспішили приписати А. Модільяні. Передбачалося, що майстер утопив їх у воді, будучи незадоволеним результатами своєї роботи. Ринкова вартість «втрачених шедеврів» з такою історією могла б злетіти до небес. Буквально за місяць виявилося, що їх авторами були студенти, які пізніше повторили перед камерами процес виготовлення голів із використанням звичайного дриля. Якби справжні скульптори не з'явилися, цілком можливо, що ці голови незабаром пішли б з молотка на Christie's або Sotheby's за кілька мільйонів доларів.

Картина Петра Лебединця - Міраж 1

Петро Лебединець, картина "Міраж 1", ID 12805

Зустрічається обман і в інших сегментах. Наприклад, арт-дилери не завжди пропонують справедливу ціну власникам картин, а галереї шукають способи експлуатації дешевої робочої сили. Тут набувають чинності звичайні принципи маркетингу, і арт-ринок у цьому відношенні мало чим відрізняється від звичайного базару.

Кодекс поведінки учасників арт-ринку

Намагаючись вирішити етичні проблеми, поціновувачі мистецтва намагаються запровадити неписані правила, які б могли стати моральними орієнтирами для всіх учасників арт-ринку. Наприклад, покупці могли б оздоровити ринок, відповідально розпоряджаючись власними коштами. Підтримка талановитих художників шляхом придбання оригінальних картин могла б у перспективі зменшити кількість кольорових принтів та виготовлених нашвидкуруч незліченних клонів-пейзажів «для кухні».

В ідеалі покупці повинні перейти до моделі відповідального споживання предметів мистецтва. Негативний вплив на світову культуру має також пристрасть до колекціонування шедеврів. Такими збирачами скарбів часто керує жадібність і прагнення одноосібного володіння загальносвітовим надбанням.

Прикладом нездорової пристрасті до картин може бути історія японського бізнесмена Ріото Сайто, який погрожував спалити разом із собою «Портрет доктора Гаше» пензля Вінсента ван Гога. Також, деякі шедеври безслідно зникають у приватних колекціях невідомих шанувальників мистецтва.

Картина Вероники Чередниченко - Forest Beast II

Вероника Чередниченко, картина "Forest Beast II", ID 12688

Існують рекомендації для продавців картин. Чесність та прозорість ціноутворення сприяє справедливому розподілу прибутку та мотивує художників до підкорення нових вершин. Дилери повинні отримувати свій прибуток, не втрачаючи при цьому людського вигляду. На них також частково лежить відповідальність за розвиток смаку аудиторії та формування попиту. Достойна поваги здатність відстоювати особисті інтереси нарівні з громадськими. Гармонійний розвиток арт-ринку неможливий також без участі художників та скульпторів. Ніхто не візьме на себе сміливість вимагати від майстра жертовності та життя на благо поціновувачів краси, але якщо у творчості буде присутня частинка його душі, від цього виграють усі.

Колективні зусилля учасників арт-ринку змогли б частково позбавити його тягаря комерціалізації та звільнити простір для розвитку справжнього мистецтва.

Мистецтвознавець KyivGallery

Поділитись