- KyivGallery
- Художники та Скульптори
- Кваша Ольга
Кваша Ольга
Люблю підглядати за світом.
Розумію, що я такий самий елемент його як перші холодні ранки, забутий на полі гарбуз чи гарячий запах цмину на Дніпрових островах.
Знаю свої складові: всі люди, тварини, дерева, які я люблю; звуки, запахи, почуття; всі дні у які я живу, жила і пам'ятаю.
Радію, що можу створювати, реагувати на почуті слова, побачене поєднання кольорових плям, пережиті події, на які у мені знайшовся відгук. Головне - не розірвати жодної ниточки, якими з'єднуєшся з частинами себе, тоді ніколи не втратиш ані чарівної країни дитинства, ні предків, ні того справжнього що робить тебе особливим. Тоді ніколи не будеш самотнім.
Картини художниці
(10)- Всі твори (10)
- Наявні (5)
- Продані (5)
-
Сортування
1999 - Львівська Академія Мистецтв
1995 - "Молода Волинь", Луцька картинна галерея
1997 - "Виставка п'яти авторів", Львівський Палац Мистецтв
1998 - Персональна виставка, арт-клуб "Лялька", КМЦ "Дзига"
1998 - "Синій Птах", галерея "Яровіт", Львів
1998 - "Живопис і рок-н-ролл", Львівський Палац Мистецтв
1998 - "Виставка молодих художників", Спілка художників, Тернопіль
1999 - "Стихії", Фундація Св. Володимира, Краків, Польща
2000 - Виставка живопису, Ковель Україна
2000 - "Один день", Львівський Палац Мистецтв
2001 - "Виставка 13", Львівський Палац Мистецтв
2001 - Міжнародний пленер живопису, Казімєж Дольни, Польща
2001 - Міжнародний молодіжний пленер, Перемишль, Польща
2002 - "Мистецтво молодих", Львівський Палац Мистецтв
2002 - "Осінній салон", Львівський Палац Мистецтв
2003 - Персональна виставка, Замок Казімєжовскі, Перемишль, Польща
2004 - Персональна виставка, галерея "Крайня Хата", Луцьк
2004 - "Виставка 13", Львівський Палац Мистецтв
2005 - Міжнародний пленер живопису, Соліна, Польща
2006 - "Осінній салон", Львівський Палац Мистецтв
2006 - Персональна виставка, галерея "Грифон", Київ
2007 - "25 в квадраті", галерея "Зелена канапа", Львів
2007 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2008 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2009 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2010 - Виставка "Тема твору", галерея "Зелена канапа", Львів
2010 - Персональна виставка, арт-кофейня "Сальєрі", Одеса
2010 - Персональна виставка, галерея "Квадрат", Луцьк
2010 - Виставка "№1", галерея "Coralli", Львів
2010 - "Різдвяна виставка", галерея "Зелена канапа", Львів
2011 - Персональна виставка, "КаваАрт", Львів
2011 - Персональна виставка, Музей книги і друкарства України, Київ
2011 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2012 - Персональна виставка, "КаваАрт", Львів
2013 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2014 - Персональна виставка, Луцька картинна галерея;, Луцьк
2015 - Персональна виставка, Музей книги і друкарства України, Київ
2015 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2018 - Персональна виставка, галерея "Зелена канапа", Львів
2019 - Персональна виставка, галерея "Львіварня", Львів
2019 - Персональна виставка, галерея "Кафе Джаз", Львів
Колекції
Твори у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Великої Британії, Німеччини, Франції, США, Канади, Японії, Бразилії.
Споглядаючи Живопис Ольги Кваші, я згадую Рене Магріта, Дієго Ріверу, Бойчука і...Марію Приймаченко. Дивна суміш, погоджуюсь. Але є в цьому переліку певна закономірність. Ольга часто вибудовує композиції за принципом народного малярства, а співставлення тем чи образівв є настільки неочікуваним, що виникають думки про іншо-реалізм, той, що французи називали "сюр". Можливо це тому, що Ольга не лукавить: все, що вона малює- це життя, яке художниця хоче перетворити у у казку-мутафору- мистецтво. Художнє мислення Кваші є по-Сократівськи простим: нібито звичайний сюжет-поле озимини, але як починаєш "дивитися", то "бачиш" значно більше. Так само працює реальність: її ніколи не можливо відобразити-репрезентувати, можна лише відчути і передати свої відчуття словами, фарбами, а може навіть свистом. Мені видається, що Ольга добре вміє передати свої відчуття пережитої реальності тією формою,яку ми умовно називаємо живописом. І видається, що її не важко зрозуміти.
Споглядаючи Живопис Ольги Кваші, я згадую Рене Магріта, Дієго Ріверу, Бойчука і...Марію Приймаченко. Дивна суміш, погоджуюсь. Але є в цьому переліку певна закономірність. Ольга часто вибудовує композиції за принципом народного малярства, а співставлення тем чи образівв є настільки неочікуваним, що виникають думки про іншо-реалізм, той, що французи називали "сюр". Можливо це тому, що Ольга не лукавить: все, що вона малює- це життя, яке художниця хоче перетворити у у казку-мутафору- мистецтво. Художнє мислення Кваші є по-Сократівськи простим: нібито звичайний сюжет-поле озимини, але як починаєш "дивитися", то "бачиш" значно більше. Так само працює реальність: її ніколи не можливо відобразити-репрезентувати, можна лише відчути і передати свої відчуття словами, фарбами, а може навіть свистом. Мені видається, що Ольга добре вміє передати свої відчуття пережитої реальності тією формою,яку ми умовно називаємо живописом. І видається, що її не важко зрозуміти.