- KyivGallery
- Художники та Скульптори
- Гаврилюк Варвара
Гаврилюк Варвара
Варвара Гаврилюк надає кольору вирішального значення. Холодне і гаряче, яскраве і тьмяне, інтенсивне і приглушене. Завдяки грі кольорів, її полотна мають неймовірну емоційну насиченість, а кожен пейзаж розповідає про нескінченну любов художниці до рідних місць і осмислення її почуттів через природу.
Картини художниці
(45)- Всі твори (45)
- Наявні (6)
- Продані (39)
-
Сортування
Одеська художня школа №2
2012 - Одеське художнє училище ім. М.Б.Грекова, відділення живопису, викладач В.А.Захарченко
2008 - Одеська державна академія будівництва і архітектури
2015 - Національна спілка художників України
З 2006 року активний учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних проектів і виставок.
Бузкові сутінки огортають українське село, аромат квітучих садів лине навколо, занурюючи в солодку знемогу. Спокій і тиша. Здалеку ледве чутно долинає мукання корови, гавкіт собак і дівочий сміх. Насичені фарби зрілого літа. На небі розгорнуте блакитне полотно, а серед глибокої зелені - палаючі прощальними кольорами поодинокі дерева. Ці "кольорові елегії", створені художником, навівають світлі спогади і легкий смуток завдяки тому, що так влучно Варвара Гаврилюк схоплює і передає на своїх невеликих полотнах тонкі стани природи.
У глибинах архетипової свідомості набула художниця вміння передати цілісний образ і бажання мало не фізично матеріалізувати зображуване. Пише Варвара Гаврилюк дуже густо, пастозно, кладе дрібні мазки так, ніби-то ліпить об'єкти, бажаючи їх втілити в сьогоденні.
Тонко передаючи атмосферу, майстериня узагальнює об'єм і малюнок, і зводить форму до простих обрисів, коли втрачається відчуття лінійної перспективи і весь простір ніби пливе кудись у далечінь, підкоряючись невідомій силі.
Бузкові сутінки огортають українське село, аромат квітучих садів лине навколо, занурюючи в солодку знемогу. Спокій і тиша. Здалеку ледве чутно долинає мукання корови, гавкіт собак і дівочий сміх. Насичені фарби зрілого літа. На небі розгорнуте блакитне полотно, а серед глибокої зелені - палаючі прощальними кольорами поодинокі дерева. Ці "кольорові елегії", створені художником, навівають світлі спогади і легкий смуток завдяки тому, що так влучно Варвара Гаврилюк схоплює і передає на своїх невеликих полотнах тонкі стани природи.
У глибинах архетипової свідомості набула художниця вміння передати цілісний образ і бажання мало не фізично матеріалізувати зображуване. Пише Варвара Гаврилюк дуже густо, пастозно, кладе дрібні мазки так, ніби-то ліпить об'єкти, бажаючи їх втілити в сьогоденні.
Тонко передаючи атмосферу, майстериня узагальнює об'єм і малюнок, і зводить форму до простих обрисів, коли втрачається відчуття лінійної перспективи і весь простір ніби пливе кудись у далечінь, підкоряючись невідомій силі.