Пн — Нд з 9:00 до 20:00
Гаврилюк Варвара
Рік народження 1985
Місце народження с.Кремидівка, Одеська обл.
Проживання та робота Одеса
Художниця про себе та свої твори

Варвара Гаврилюк надає кольору вирішального значення. Холодне і гаряче, яскраве і тьмяне, інтенсивне і приглушене. Завдяки грі кольорів, її полотна мають неймовірну емоційну насиченість, а кожен пейзаж розповідає про нескінченну любов художниці до рідних місць і осмислення її почуттів через природу.

Показати все
КАРТИНИ ХУДОЖНИКА (41)
БІОГРАФІЯ
Освіта

Одеська художня школа №2

2012 - Одеське художнє училище ім. М.Б.Грекова, відділення живопису, викладач В.А.Захарченко

2008 - Одеська державна академія будівництва і архітектури

Членство в НСХУ або інших організаціях

2015 - Національна спілка художників України

ВИСТАВКИ

З 2006 року активний учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних проектів і виставок.

ВІДГУКИ (1) Залишити відгук
Мистецтвознавець KyivGallery Відгук мистецтвознавця 23/09/2018

Бузкові сутінки огортають українське село, аромат квітучих садів лине навколо, занурюючи в солодку знемогу. Спокій і тиша. Здалеку ледве чутно долинає мукання корови, гавкіт собак і дівочий сміх. Насичені фарби зрілого літа. На небі розгорнуте блакитне полотно, а серед глибокої зелені - палаючі прощальними кольорами поодинокі дерева. Ці "кольорові елегії", створені художником, навівають світлі спогади і легкий смуток завдяки тому, що так влучно Варвара Гаврилюк схоплює і передає на своїх невеликих полотнах тонкі стани природи.

У глибинах архетипової свідомості набула художниця вміння передати цілісний образ і бажання мало не фізично матеріалізувати зображуване. Пише Варвара Гаврилюк дуже густо, пастозно, кладе дрібні мазки так, ніби-то ліпить об'єкти, бажаючи їх втілити в сьогоденні.

Тонко передаючи атмосферу, майстериня узагальнює об'єм і малюнок, і зводить форму до простих обрисів, коли втрачається відчуття лінійної перспективи і весь простір ніби пливе кудись у далечінь, підкоряючись невідомій силі.

Показати все
Мистецтвознавець KyivGallery Відгук мистецтвознавця 23/09/2018

Бузкові сутінки огортають українське село, аромат квітучих садів лине навколо, занурюючи в солодку знемогу. Спокій і тиша. Здалеку ледве чутно долинає мукання корови, гавкіт собак і дівочий сміх. Насичені фарби зрілого літа. На небі розгорнуте блакитне полотно, а серед глибокої зелені - палаючі прощальними кольорами поодинокі дерева. Ці "кольорові елегії", створені художником, навівають світлі спогади і легкий смуток завдяки тому, що так влучно Варвара Гаврилюк схоплює і передає на своїх невеликих полотнах тонкі стани природи.

У глибинах архетипової свідомості набула художниця вміння передати цілісний образ і бажання мало не фізично матеріалізувати зображуване. Пише Варвара Гаврилюк дуже густо, пастозно, кладе дрібні мазки так, ніби-то ліпить об'єкти, бажаючи їх втілити в сьогоденні.

Тонко передаючи атмосферу, майстериня узагальнює об'єм і малюнок, і зводить форму до простих обрисів, коли втрачається відчуття лінійної перспективи і весь простір ніби пливе кудись у далечінь, підкоряючись невідомій силі.

Показати все